СЕРАФИМА (Новомодня Неоніла Іадорівна)

(23.09.1918, с. Дем’янівка Хорольського пов. Полтавської губ., тепер Семенівського р-ну Полтавської обл.) – священнодіячка.
Нар. у багатодітній (7 дочок, 1 син) селянській сім’ї. Батько – Іадор Семенович (пом. 1935) знав напам’ять увесь Псалтир і вимагав від дітей благоговійного ставлення до молитовного правила. Мати – Тетяна Іванівна (пом. 1940) теж була віруючою. Старша сестра, 1898 р. н., юнкою поступила послушницею в Козельщинський Різдва Богородиці жіночий монастир, 1928 прийняла чернечий постриг з іменем Аполлінарія. Ще дві сестри – черниця Магдалина і послушниця Домнікія приймали постриг у Полтавському Хрестовоздвиженському жіночому монастирі уже у 1950-х, незадовго перед закриттям обителі. Брат Іван, 1908 р. н., у 1930-х був заарештований органами НКВС і висланий за межі України. С. закінчила 3 кл. сільської школи. З дитинства хотіла бути поруч зі своєю старшою сестрою – черницею Козельщинського монастиря. Коли 1942 німецька окупаційна влада дозволила відкрити монастир, С. вступила до обителі. Невдовзі схиігуменом Андріаном була пострижена у мантію. Після закриття монастиря 1949 переселилася до Полтавського Хрестовоздвиженського жі-но-чого монастиря, де несла послух до закриття обителі 1960. Проживала у смт Семенівка Полтавської обл., з 1964 служила регентом при Покровській церкві у Кобеляках. З відродженням обителі у Козельщині повернулася до монастиря. 28.06.1996 призначена ст. сестрою, 26.11.1996 уведена у сан ігумені. До серп. 2005 продовжувала розпочату попередницями працю з відбудови обителі. Потім присвятила себе служінню Богові у схимі.
Літ.: Жук, Сердюк, 2007.
Г. Д. Сердюк.