СИЛЬВЕСТР (Ольшевський Іустин Львович)

(31.05.1860, с. Косівка Сквирського пов. Київської губ. – 26.02.1920, м. Омськ, Росія) – духовний письменник, педагог, церковний діяч, архієпископ, новомученик.
Нар. в сім’ї причетника. Закінчив Київську духовну семінарію (1883) і Київську духовну академію (1887). Канд. бо-гослов’я (1883). Працював учителем церковнопарафіяльної школи с. Липівка Київського пов., законовчителем міністерського училища в м-ку Шпола Київського пов. Зіткнувшись там зі штундизмом, ґрунтовно вивчив учення секти і вирішив стати православним світським місіонером – першим у Російській імперії. 07.03.1889 призначений Київським єпархіальним місіонером. Написав практичний посібник для місіонерів «Викриття штунди в біблейських текстах». Книга дістала високу оцінку і неодноразово перевидавалася. 1890 на запрошення єпископа Полтавського і Переяславського Іларіона переїхав до Полтави, де обійняв посаду Полтавського єпархіального місіонера. Місіонерську діяльність поєднував з педагогічною: викладав історію, пастирське богослов’я, літургіку і гомілетику в Полтавській духовній семінарії, з жовт. 1892 до 1896 в. о. кер. і законовчителя жіночої недільної школи м. Полтава. Був учасником ІІ місіонерського з’їзду в Москві (черв. 1891), після якого прийняв сан пресвітера. 02.02.1892 за особливим дозволом Св. Синоду був рукопокладений єпископом Іларіоном у сан ієрея і причислений до Полтавського кафедрального собору. 1896 призначений єпархіальним доглядачем церковних шкіл Полтавської єпархії. На цій посаді багато зробив для розбудови мережі церковнопарафіяльних шкіл, зокрема, жіночих, організації навчання, підготовки вчительських кадрів. За активну місіонерську і педагогічну працю нагороджений орденом св. Анни 2 ст. і золотим наперсним хрестом із прикрасами з кабінету імператора. 12.05.1902 уведений у сан протоієрея. 10.12.1910 пострижений у чернецтво архієпископом Полтавським Назарієм з уведенням у сан архімандрита. 16.01.1911 хіротонісаний в Троїцькому соборі Олек-санд-ро-Нев-ської лаври на єпископа Прилуцького, вікарія Полтавської єпархії.
З 13.11.1915 – єпископ Челябінський, вікарій Оренбурзької єпархії, з 04.06.1915 – єпископ Омський і Павлодарський. У 1917–1918 був присутнім на засіданнях Св. Собору РПЦ у Москві. Повернувшись до Омська, у лют. 1918 очолив «контрреволюційний» хресний хід. Був заарештований і ув’язнений, але незабаром звільнений на вимогу віруючих мас. 25.04.1918 уведений у сан архієпископа. У лист. 1918 обраний гол. Вищого тимчасового церковного управління Сибіру. Наприкінці 1919 після відступу з Омська Білої армії, залишився у місті, був негайно заарештований більшовиками. Після двомісячних катувань загинув у тюрмі. Місце поховання невідоме. 20.08.2000 Архієрейським Собором РПЦ причислений до лику Собору новомучеників та сповідників Російських (день пам’яті – перша неділя після 7 лют.).
Пр.: Архимандрит Макарий Глухарев, основатель алтайской миссии // ПЕВ.ЧН. – 1893. – № 7; Дело и деятельность переводческой комиссии православного миссионерского общества // ПЕВ.ЧН. – 1894. – № 4; Шестая годовщина Полтавского Отделения Миссионерского общества // ПЕВ.ЧН. – 1895. – № 5; Жены благовестницы // ПЕВ.ЧН. – 1896. – № 4; Слово при погребении епархиального наблюдателя школ В. Ф. Щеглова // ПЕВ.ЧН. – 1896. – № 29. – С. 855-859; Женские церковные школы и постановка в них учебно-воспитательного дела // ПЕВ.ЧН. – 1897. – № 30. – С. 1143-1154; № 31. – С. 1183-1193; Поправки к статье «Несколько слов о состоянии церковно-школьного образования в Полтавской епархии и о новых мерах к поднятию его» // ПЕВ.ЧН. – 1897. – № 32. – С.1213-1227; Миссионерский характер церковно-приходской школы среди сектанскаго населения // ПЕВ.ЧН. – 1897; Наша Забайкальская миссия и ламаизм // ПЕВ.ЧН. – 1899. – №№ 12, 13; Праздник женских церковно-приходских школ в г. Полтаве 21 мая 1899 года // ПЕВ.ЧН.– 1899. – № 18. – С. 706-718; В вере ли вы? (К вопросу о переоценке духовных ценностей у интеллигентных христиан). – Полтава, 1909; Место, идеже лежаше Господь: Палестинское чтение (с планами Иерусалима и Полтавы). – Полтава, 1907; Путь спасения. – СПб., 1913; Отчет о состоянии церковных школ Полтавской епархии в 1908-1909 учебном году // ПЕВ.ЧН. – 1910. – № 26. – С. 1677-1681; Обличение штундизма (в библейских текстах). Миссионерские записки протоиерея Иуст. Ольшевского. – Изд. 2-е. – Полтава, 1910 // ПЕВ.ЧН. – 1910. – № 30. – С. 2006-2008; Речь при наречении во епископа Прилукского // Прибавление к «Церковным Ведомостям». – 1911. – № 4. – С. 137-138, 158; Миссионерская программа Закона Божия для начальных школ (против сектантов).– Полтава, 1910; Общедоступное богословское чтение. – Полтава, 1913.
Літ.: К назначению протоиерея о. Иустина Ольшевского епископом Прилуцким, викарием Полтавской епархии // ПЕВ.ЧН. – 1911. – № 2. – С. 118-124; Павловский, 1912. – С. 180-182; Павловский, 1914. – С. 31; Польский М., протопресв. Новые мученики Российские. – М., 1994 (репринт. воспр. изд. Джорданвилль, 1949–1957). – Ч. 2. – С. 278; Акты Святейшего Тихона, Патриарха Московского и всея России, позднейшие документы и переписка о каноническом преемстве высшей церковной власти, 1917–1943. – В 2-х ч. / Сост. М. Е. Губонин. – М., 1994. – С. 128, 896, 992; Деяния Священного Собора Российской Православной Церкви 1917–1918 гг. (Документы. Материалы. Деяния I–XVI). – М., 1994 (репринт. воспр. изд. 1918 г.). – Т. 1. – С. 88; Житие священномученика Сильвестра, архиепископа Омского и Павлодарского. – Омск, 1998. – 24 с.; Деяние Юбилейного Освященного Аpхиеpейского Собоpа Русской Пpавославной Цеpкви о собоpном пpославлении новомучеников и исповедников Российских XX века. Москва, 12-16 августа 2000 г.; Дамаскин (Орловский), игумен. Мученики, исповедники и подвижники благочестия Российской Православной Церкви ХХ столетия: Жизнеописания и материалы к ним. – Тверь, 2000. – Кн.4. – С. 92-115, 470; Святой священномученик Сильвестр, епископ Прилуцкий, викарий Полтавской епархии (память 26 февраля) // ВПЄ. – 2002. – № 1 (13). – Січ. – С. 7; Петренко І. М. Внесок Іустина Львовича Ольшевського (єпископа Сильвестра) в розвиток церковно-шкільної справи Полтавської єпархії // Науковий вісн. Полтавського університету споживчої кооперації України. Сер.: Гуманітарні науки. – Полтава, 2005. – № 4 (17). – С. 55-60; Петренко І. М. Роль Іустина Львовича Ольшевського (єпископа Сильвестра) у розвитку церковнопарафіяльних шкіл Полтавської єпархії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття // Мат. Четвертої Міжнародної наукової конференції «Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії». – К.: Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник, 2007. – С. 144-146.
І. М. Петренко.