СКАРЖИНСЬКОЇ КОЛЕКЦІЯ

Зберігалася з 2 пол. 19 ст. у музеї в с. Круглик Лубенського пов. Полтавської губ. Кількість документів духовного змісту складала понад 200.
У С. к. зберігалися світлини церковних експонатів Лубенського музею та зображення місцевостей Ново-Афонського і Симоно-Кананитського монастирів на Кавказі за 1826; листи афонських монахів до С. 1888, 1897; текст розповіді монахів Лубенського монастиря про поховання митрополита Йосипа Тукальського, з епітафією від 05.05.1772; рукописний збірник копій указів та ін. документів за 1714–1753, писаних дияконом Дионісієм Ранським; копії указів Київської духовної консисторії в Лубенську протопопію та Лубенське духовне правління, 1742–1752, 1756–1766, 1767–1774; укази Малоросійської духовної консисторії в Пирятинське духовне правління, 1800; документи з історії Лубенського Мгарського монастиря, відомості про закладення і будівництво церков у с. с. Клепачі, Манжеліївка та Василівка; реєстр церков та благочиній Лубенського духовного правління, форми церковних описів, 1827; метричні та висповідні книги, рукописи на духовну тематику, молитви і проповіді, епістолярія духовних осіб. Досить інформативним є обстеження парафій Полтавської єпархії єпископом Гедеоном за 1836, де владика фіксує помічені ним недоліки, пропонує свої «рецепти» ефективного функціонування церкви. Більшість документів датовано 18 – поч. 19 ст. – періодом, мало дослідженим істориками, коли ще не виходив часопис «ПЕВ».
У каталозі збірки археологічних та історичних старожитностей, складеному 1891 А. П. Зосимовичем, серед ін. речей знаходимо Царські врата 17 ст., різні дерев’яні вироби: ангелів та святих, плащаниці, хоругви, значки (гол. чином з території Полтавщини), ікони та образки (переважно 17 ст., деякі з них у золочених рамах), хрести, чотки та обручки, церковне облачіння і тканини; серед стародруків колекції – сторінка церковно-слов’янського служебника (Венеція, 1519), четвероєвангеліє (Вільно, 1600), євангеліє (Київського друку, 1590). У колекції значилось 65 ікон та образків: емалеві, мідні, виконані на полотні, перламутрі та різьблені по кипарису. Найдавніші з них відносилися до 16–17 ст.: «Положеніе в гроб Спасителя» (ікона з м. Лубен, № за каталогом 710), «Образ Святого Іоанна Предтечі» (ікона з Тверської губ., № 722), «Владімірська Божья Матерь» (московського розпису, № 738), «Миколи чудотворця» (грецького розпису, № 739), «Воскресенія Христово» (монастирського розпису, № 741), «Знаменія Пресвятой Богородиці» (поморського розпису, № 742), «Владімірської Божьей Матери» (новгородського старого розпису, № 749) та ін. Чимало експонатів дух. змісту несли в собі елементи національного буття, зберігали первісну інформацію про зв’язки з Візантією та Західною Європою.
Відомою є колекція писанок, яку наприкінці 19 ст. описав член імператорського Російського географічного товариства, лубенчанин Сергій Кульжинський. В «Описании коллекции народных писанок», альбомі, виданому Лубенським музеєм Скаржинської у Москві 1899 подано іст.-етнографічний нарис про писанкарське мистецтво в Малоросії, уміщено 33 кольорових та 12 чорно-білих таблиць, які містять 2219 якісно виготовлених малюнків писанок.
Внаслідок соціальних потрясінь 20 ст. С. к. була розпорошена, частина експонатів тепер зберігається у музеях Полтавщини (ПКМ та Галереї мистецтв), у США (у Бавнд-Бруку); документи колекції – у ДАПО (Ф.-222).
Церковної тематики Лубенського музею К. Скаржинської частково торкалися у своїх публікаціях проф. В. Ульяновський, О. Супруненко, В. Ханко, Г. Галян, В. Коротенко, В. Мокляк, Т. Пустовіт, З. Яненко.
Літ.: Кулжинский С. К. Описание коллекций народных писанок. Лубенский музей Е. Н. Скаржинской. – М., 1899; Супруненко О. Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України. Лубенський музей К. М. Скаржинської. – К.-Полтава, 2000. – 398, ІІ с.; Пустовіт Т. Колекція Катерини Скаржинської – важливе джерело вивчення духовного життя Полтавщини ХVІІІ–ХІХ ст. // АЛЛУ. – 2002. – № 1 (11). – С. 6-7.
Т. П. Пустовіт, О. Б. Супруненко.