СТЕФАН (Проценко Степан Максимович)

(02/15.08.1889, с. Паліївка, тепер Сумської обл. – 06.10.1960, м. Харків) – церковний діяч, митрополит.
Закінчив агрономічний інститут, три курси Київської духовної академії (1918), Ніжинський іст.-філологічний інститут (1922). 05.03.1922 рукопокладений у сан священика і призначений настоятелем Троїцької церкви с. Носівка на Чернігівщині. Незабаром пострижений у чернецтво, 24.11.1922 уведений у сан архімандрита. 26.08.1926 хіротонісаний на єпископа Козелецького, вікарія Чернігівської єпархії. З 28.10.1932 – єпископ Чернігівський і Козелецький (із серпня 1936 по 1942 єпархією не керував), з 1942 – єпископ Уфимський, 10.11.1942 уведений у сан архієпископа. Брав участь в ухваленні постанови Св. Собору 08.09.1943 про обрання патріарха Сергія та про відлучення від церкви священнослужителів, які здійснили перехід на бік Третього Райху. З 25.08.1944 – архієпископ Полтавський і Кременчуцький, з 02.06.1945 – архієпископ Харківський і Богодухівський. Учасник церковних урочистостей у Москві з нагоди 500-річчя автокефалії РПЦ (08–18.07.1948). Брав участь у нарадах патріархів і представників автокефальних православних церков. 12/25.02.1959 уведений у сан митрополита. Нагороджений правом носіння хреста на клобуці (1945), медаллю «За доблесну працю у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.»
Пр.: Пасха Христова на Украине // ЖМП. – 1946. – № 4. – С. 57-60; Памятка священнослужителя // ЖМП. – 1947. – № 4. – С. 22; Речь на посещение Святейшим Патриархом Алексием г. Харькова // ЖМП. –1948. – № 7. – С. 13; Благовещенский кафедральный собор в Харькове // ЖМП. – 1956. – № 5. – С. 9-12; Блаженный Константин, митрополит Киевский. (К 800-летию со дня кончины) // ЖМП. – 1959. – № 6. – С. 68-71.
Літ.: Некролог [митрополит Стефан] // ЖМП. – 1960. – № 12. – С. 19-21; ВПЄ. – 2007. – Берез. – № 3 (63).
Т. П. Пустовіт.