СТОРОЖЕНКИ

Благодійники, меценати мистецтва, літератори.
Представники козацько-старшинського роду.
С. Григорій Андрійович (? – 1745) – сотник ічнянський Прилуцького полку (1715–1741), ген. бунчужний (1727), ген. суддя (1739), ген. підскарбій (1740), бунчуковий товариш (1741).
Його брат С. Іван Андрійович (? – до 1733) – сотник Іваницький Прилуцького полку (1719–1728).
Фундації братів: мурована триверха, в плані у вигляді корабля Троїцька церква (1716–1723) при сприянні прилуцького полковника Івана Галагана в с. Іржавець на Прилуччині. У храмі з 1723 була представлена чудотворна ікона Божої Матері, знана у народі як Іржавська. Її козаки с. Іржавець і м­ка Ічня 1715 віднайшли у с. Мошни на Київщині; відреставрував іконописець, ієродиякон Венедикт із Густинського монастиря.
Портрет С. Григорія з гербом зберігався у Музеї українських старожитностей В.В. Тарновського в Чернігові. Його портрет відтворено у вид. «Стороженки» (К., 1902. – Т. 1. – після С. 50).
С. Микола (?–?) – дійсний статський радник, чернігівський губ. дворянський маршалок. Його коштом зведена мурована триярусна дзвіниця (1794) при Троїцькій церкві.
С. Михайло (?–?) – бунчуковий товариш Прилуцького полку, фундатор дерев’яної Хрестовоздвиженської церкви (1745) у с. Іржавець. 1834 її розібрано й перенесено до с. Лучківка.
Літ.: Радзиевский К. Сказание о месточтимой иконе Божией Матери села Ржавца Полтавской губернии Прилукского уезда // ПЕВ.ЧН. – 1864. – № 7. – С. 270-271, 284; Ревуцкий Н. Село Ржавець (Прилукского уезда) // ПЕВ.ЧН. – 1867. – № 5. – С. 183-184, 185; Памятная книжка…, 1865. – С. 104; Мартынович П., Горленко В. Церкви старинной постройки в Полтавской епархии // ПЕВ.ЧН. – 1888. – № 17-18. – С. 655; Модзалевский, 1914. – С. 774-776, 777; Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. Л. Ефрона. – С.-Пб., 1901. – Т. ХХХІа. – С. 710; ЕУ, Т. 8, 2000. – С. 3065.
В. М. Ханко.