ЧЕСТНЄЙШИЙ Георгій Павлович

(25.05.1889, с. Лехнівка Березанського пов. Київської губ., тепер Баришівського р­ну Київської обл. – 29.02.1960) – священнослужитель.
Син паламаря. Закінчив церковно-вчительську школу (1907), Віленське військове училище (1916). Псаломщик (1923–1927), диякон (1927–1929) Різдво-Богородицької церкви с. Сари, тепер Гадяцького р­ну. 1929–1931 – священик Миколаївської церкви с. Сари. Заарештований 13.08.1936. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27.03.1937 за ст. ст. 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Після відбуття терміну мав перер­ву у церковній службі. У 1946 митрополитом Київським і Галицьким Іоанном призначений настоятелем Миколаївської церкви с. Сари. З 1948 – протоієрей. Нагороджений палицею (1954). Реабілітований Полтавською обл. прокуратурою 21.12.1989.
Літ.: Архів ПЄУ УПЦ МП. – Послужной список протоиерея Честнейшего Георгия Павловича. 1959; Мартиролог мучеників і сповідників Полтавської землі // ВПЄ. – 2006. – № 10 (58).
Т. І. Черкасець.