ЧОРНУСЬКА КРАСНОГІРСЬКА ПУСТИНЬ

Чоловіча. Знаходилася на корінному високому лівому березі р. Удай, за 30 верст від Лубен, неподалік від хут. Красногорівка, біля м­ка Курінька (тепер с. Чорнухинського р­ну).
Заснована 1710 гетьманом І. Скоропадським. 1716 гетьманським універсалом пустині надано с. Піски Чорнуської сот­ні Лубенського полку. Мала дві церкви: Троїцьку та Іоанно­Предтеченську. У л­рі зустрічається назва «Красногірський монастир св. архістратига Михаїла», що може говорити на користь існування на території Ч. п. Михайлівської церкви. Є дані про приписаність пустині до Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря. 1781 володіла слобідкою на 6 хат, що належала до Курінської сотні. Станом на 1786 в пустині був 1 ігумен, 6 ієромонахів, 1 ієродиякон, 5 ченців. За указом Катерини ІІ від 10.04.1786 Ч. п. закрита, її володіння секуляризовані.
За 0,5 км від с. Постав­Муки, в ур. Красногірка (Красногорівка, Монастирище), знаходиться городище скіфського часу. На його території, на крайньому західному кінці, розташоване невеличке укріплення зі збереженими валом висотою до 2,5 м та ровом глибиною до 1,5 м. На думку вчених-археологів В. В. Приймака та О. Б. Супруненка, саме тут і розміщувалася Ч. п. Це підтверджується знахідками тут О. А. Лавренком в кін. 1880-х пізньосередньовічної кераміки. Є відомості про знахідку на території місцерозташування чи в найближчій околиці Ч. п. скарбу підробних російських монет 18 ст., що свідчить не лише про релігійну діяльність ченців пустині.
Літ.: Попов Х. [Х. П.] Материалы для истории монастырей Полтавской епархии в ХVІІ и ХVІІІ столетиях // ПЕВ.ЧН. – 1891. – № 23. – 1 дек. – С. 907-926; № 24. – 15 дек. С. 1000-1014; 1892. – № 4. –15 февр. – С. 907; [Аноним]. Упразднённые и прекратившие своё существование православные монастыри в преде­лах нынешней Полтавской епархии (Краткий ист. очерк) // ПЕВ.ЧН. – 1897. – 26–27 июня. – № 20–21. – С. 798; Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку // Український архів. Видає Археографічна комісія ВУАН. – Т. 4. – К.: Друкарня ВУАН, 1931. – С. 36; Описи Київського намісництва 70-80-хх рр. ХVІІ ст.: описово­статистичні джерела. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 70-71, 119; Полтавщина. Енц. довід. – С. 398; Приймак В. В. Городища на р. Мнозі // АЛЛУ. – Полтава: Археологія, 1997. – Ч. 1–2. – С. 64; Приймак В. В. Розвідки в межиріччі Сули і Удаю // Полтавський археологічний збірник. – Полтава: Полтавський літератор, 1995. – С. 119; Супруненко О. Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України (Лубенський музей К. М. Скаржинської). – К.-Полтава: Археологія, 2000. – C. 237, 276.
В. В. Шерстюк.