ЯВТУШЕНКО Симон Тимофійович

(1890, хут. Корченки Харківської губ. – ?) – священнодіяч.
Нар. в селянській сім’ї. Закінчив педагогічний факультет Харківського університету. В 1917–1920 – учасник українських визвольних змагань. 1922 висвячений на священика УАПЦ. Протягом 1922–1926 чотири рази заарештовувався органами ДПУ. Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Настоятель місцевого Воскресенського собору, протоієрей УАПЦ. Уп’яте заарештований 07.03.1927. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 23.09.1927 за ст. 58-10 КК УСРР до 2 років позбавлення волі. Термін відбував у Соловецьких таборах особливого призначення. По закінченні строку Особливою нарадою при Колегії ДПУ 29.03.1929 засланий на Урал терміном на 3 роки. 1933 повернувся на Україну, проживав на Донбасі. У 1941–1942 – організатор церковного життя УАПЦ у м. Нікополь Дніпропетровської обл., настоятель парафії в смт Велика Лепетиха Херсонської обл. У 1943 – організатор парафій УАПЦ у Первомайському р­ні Миколаївської обл. У берез. 1944 виїхав на Захід. Важко хворий, перебував у госпіталі на території Чехії. Насильно репатрійований радянським режимом до СРСР. Помер на Харківщині. Реабілітований Полтавською обл. прокуратурою 09.08.1989.
Літ.: Войналович, 2002. – С. 137.
В. А. Войналович.