БЕЗБОРОДЬКИ

Благодійники.

Представники козацько-старшинського, згодом дворянського роду. Виходці з реєстрових козаків Березанської сотні Переяславського полку, сини ген. судді Б. Андрія.

Б. Олександр Андрійович (1747–1799) – державний діяч, дипломат, царедворець. Кар’єру розпочав правителем канцелярії малоросійського ген.-губернатора графа П. Румянцева (1765), 1774 одержав звання полковника Київського полку. З 1775 – на службі у С.-Петербурзі. Дійсний таємний радник, обер-гофмейтсер, статс-секретар, державний канцлер, граф (1784), найясніший кн. (1797). Його фундація: мурована Миколаївська церква (1790) із дерев’яною дзвіницею у с. Войтове на Переяславщині.

Портрети Олександра Б. створили: скульптор Ф. І. Шубін (1798, бронза, 1798, мармур, ДРМ у С.-Петербурзі), артист-маляр Й. Б. Лампі (ПХМ).

Б. Ілля Андрійович (1765–1815) – ген., граф (1784), сенатор. У пам’ять про брата профінансував будівництво гімназії вищих наук кн. О. Безбородька в Ніжині (відкрита 1820, перетворена на ліцей 1832). Уфундував дерев’яну Іллінську церкву (1761) у с. Вільхи Переяславського полку (тепер Золотоніського р-ну Черкаської обл).

Б. Євдокія (?–?) – графиня. На її кошти споруджено дерев’яну Покровську церкву (1789) у с. Сасинівка Пирятинського пов. Храм розібрано у 20 ст.

Літ.: Памятная книжка…, 1865. – С. 10б; Клировая книжка…, 1902. – С. 102, 468-469; Модзалевский, 1908. – С. 43-45; ЕУ, Т. 1, 1993. – С. 106; ЕІУ, 2003. – С. 211-212.

О. А. Білоусько, В. М. Ханко.