БЕЛЬЧЕНКО Сергій Дмитрович

(29.06.1892, м. Зіньків Полтавської губ., тепер райцентр Полтавської обл. – 1967, с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл.) – священнослужитель.

Син священика. Закінчив 4 кл. Полтавської духовної семінарії. У 1911–1913 був псаломщиком Покровської церкви с. Прудища (тепер Тульської обл., РФ). 18.09.1913 рукопокладений у диякона Тульського кафедрального собору, 22.10.1914 – у священика церкви с. Драгун Тульської єпархії. 1922 переведений до Полтавської єпархії й призначений настоятелем Георгіївської церкви с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну. З 1930 до 1943 мав перерву у церковній службі. З 20.07.1943 і до останніх днів був настоятелем Лелюхівського Георгіївського храму. Довгий час був благочинним Новосанжарського р-ну. Протоієрей. Останні нагороди: палиця (1945), наперсний хрест, прикрашений дорогоцінним камінням (1948).

Літ.: Архів ПЄУ УПЦ МП. – Послужной список протоиерея Бельченко Сергея Дмитриевича.

Ю. М. Гужва.