ПЕРЕДМОВА

2011-й – ювілейний рік для Української держави. Перше двадцятиліття незалежної України позначено багатьма вагомими подіями, які стали можливими завдяки самовідданій подвижницькій праці наших сучасників. Найкращі з них – гордість, честь і слава України і Полтавщини, й тому їх особистий вклад у розбудову нашої незалежної держави має бути гідно оцінений та збережений у пам’яті нащадків.
Керуючись Указом Президента України від 01.11.2010 № 990 «Про відзначення 20-ї річниці незалежності України», розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 01.12.2010 № 462 «Про відзначення в області 20-ї річниці незалежності України», рішенням сесії Полтавської обласної ради від 15.06.2011 «Про відзначення 15-ї річниці Конституції України та 20-ї річниці незалежності України», Центр дослідження історії Полтавщини презентує громадськості третій випуск* серії «Герої Полтавського краю» (Бібліотека «ПОЛТАВІКИ Полтавської Енциклопедії»), який вміщує відомості про полтавців – Героїв України.
Герой України – вищий ступінь відзнаки в Україні, що присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку (вручається орден «Золота Зірка») або за визначні трудові досягнення (вручається орден Держави). Відзнака встановлена 23.08.1998 Указом Президента України № 944/98. Статусу найвищої державної нагороди набула із прийняттям 16.03.2000 Закону України «Про державні нагороди України», який разом із Статутом звання Героя України (затвердженим 02.12.2002 Указом Президента України № 1114/2002) визначив порядок представлення і присвоєння звання, вручення нагороди, її носіння і зберігання.
Згідно з Положенням, звання Герой України присвоюється виключно громадянам України; Герой України, удостоєний ордена «Золота Зірка», у разі здійснення ним визначних трудових досягнень може бути удостоєний ордена Держави і навпаки; присвоєння звання Герой України вдруге з удостоєнням одного й того же ордена на провадиться; звання може бути присвоєне посмертно, але не присвоюється за заслуги, які мали місце у минулому і не пов’язані зі становленням та розвитком незалежної України.
Подання про присвоєння звання мають право вносити Президентові України Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Вищий господарський суд України, Генеральна прокуратура України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також Комісія державних нагород та геральдики при Президентові України.
Орден «Золота Зірка» виготовляється із золота і має форму п’ятикутної зірки, накладеної на вінок із дубового листя; промені зірки поліровані. Орден Держави виготовляється із золота і має форму Знака Княжої Держави Володимира Великого (тризуба) в обрамленні двох дубових гілок; зображення рельєфні. Автором обох орденів є архітектор В. Брезицький.
Станом на 24.08.2011 Указами Президента України звання Герой України присвоєно 262 громадянам, серед них – 27 полтавцям (понад 10%), що свідчить про досить високий показник авторитету наших земляків у країні. Переважна більшість наших земляків (24) нагороджена орденом Держави, і лише троє (О. Г. Лелеченко, Т. Й. Маркус, А. П. Шапіро) – орденом «Золота Зірка» (всі – посмертно).
Попри те, що Полтавщина здавна є загальноприйнятою потужною аграрно-промисловою областю, своєрідною житницею України, найбільший відсоток серед Героїв України-полтавців становлять представники наукової, технічної та творчої інтелігенції – 15 (Т. І. Балагура, О. І. Білаш, А. О. Бугаєць, О. Т. Гончар, Л. В. Губерський, П. А. Загребельний, Р. О. Кириченко, Г. Т. Китастий, А. С. Кобзаренко, Н. В. Крюкова, Ю. О. Митропольський, Б. І. Олійник, І. В. Сподаренко, В. С. Роїк, В. Я. Тацій); другою за чисельністю є група управлінців, керівників успішних господарств та підприємств – 7 (С. С. Антонець, І. М. Балюк, М. С. Васильченко, М. П. Гавриленков, Т. М. Корост, О. Г. Коросташов, О. В. Приліпка); далі – військовики та учасники антинацистського руху опору – 2 (Т. Й. Маркус, А. П. Шапіро), державні і громадсько-політичні діячі – 1 (Г. О. Омельченко), ліквідатори аварії Чорнобильської АЕС – 1 (О. Г. Лелеченко), банківські працівники та фінансисти – 1 (В. П. Гетьман).
Якщо аналізувати хронологічну послідовність присвоєння звання Герой України, то Президентом України Леонідом Кучмою було відзначено – 11 полтавців (С. С. Антонець, О. І. Білаш, А. О. Бугаєць, М. С. Васильченко, М. П. Гавриленков, П. А. Загребельний, Р. О. Кириченко, Т. М. Корост, О. Г. Коросташов, О. В. Приліпка, В. Я. Тацій), Президентом України Віктором Ющенком – 16 (Т. І. Балагура, І. М. Балюк, В. П. Гетьман, О. Т. Гончар, Л. В. Губерський, Г. Т. Китастий, А. С. Кобзаренко, Н. В. Крюкова, О. Г. Лелеченко, Т. Й. Маркус, Ю. О. Митропольський, Б. І. Олійник, Г. О. Омельченко, В. С. Роїк, І. В. Сподаренко, А. П. Шапіро). В якійсь мірі тут можна визначити певні симпатії керівників нашої держави щодо тих чи інших професій.
Серед перших Героїв України значиться відомий аграрій і меценат С. С. Антонець; троє із полтавців – С. С. Антонець, О. Т. Гончар, Ю. О. Митропольський удостоєні звань Герой України та Герой Соціалістичної Праці. І ще один цікавий штрих: серед нагороджених полтавців поки що немає жодного рядового працівника агропромислового комплексу (механізатора, працівника тваринницької ферми, майстра машинного доїння та ін.) чи робітника підприємства.
Книга складається з основного розділу і додатків. В основному розділі вміщено інформацію про 27 героїв України – уродженців історичної та сучасної Полтавщини, а також пов’язаних із Полтавським краєм життям і діяльністю. На відміну від попередніх випусків, статті розташовані не в абетковому порядку за прізвищами, а відповідно до дати присвоєння звання Героя України. Абетковий принцип подачі матеріалу збережено в додатках, де наводяться: 1) Алфавіт всім 27 Героям України з вказівкою на конкретний зв’язок особи з Полтавщиною; 2) Карти з позначенням населених пунктів, які є батьківщиною Героїв; 3) Альбом ілюстрацій; 4) Біобібліографія.
Написанню та упорядкуванню довідника передувала копітка дослідницька робота, пов’язана з використанням значного масиву першоджерел, періодики, мемуарної та історико-краєзнавчої літератури. Практично всі живі Герої України мали можливість ознайомитися з попереднім варіантом тексту, виправити та доповнити матеріали даними, які вважали за потрібне.
Автори-упорядники віддають собі звіт, що зібрана інформація не є вичерпною. Додаткові дані будуть включені до наступних перевидань довідника, тим більше, що на відміну від попередніх випусків, ця книга матиме щасливе продовження у майбутньому, оскільки земля Полтавська ще багато років народжуватиме нових Героїв.