2004р. ТАЦІЙ Василь Якович

(13.01.1940, м. Полтава) – вчений-правник, доктор юридичних наук (1984), проф. (1985), акад. Національної академії правових наук України (1993), Національної академії наук України (1997), засл. діяч науки і техніки України (1989), державний радник юстиції 1 кл. (2010), Герой України (2004).
Українець, із службовців, освіта вища.
Трудову діяльність розпочав 1957 токарем паровозного депо м. Полтава. У 1963 закінчив Харківський юридичний інститут. З січ. 1964 – пом. прокурора Полтавської районної прокуратури, прокурор відділу нагляду за розглядом у судах кримінальних справ прокуратури Полтавської обл. З лист. 1966 – аспірант, з верес. 1969 – ст. викладач, з квіт. 1972 – доцент, заст. декана денного факультету, з серп. 1973 – проректор з наукової роботи, з верес. 1985 – проф. і проректор, з липня 1987 – ректор, з лист. 1991 – ректор і зав. кафедри кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (з берез. 1991 – Українська державна юридична академія, з берез. 1995 – Національна юридична академія України, з лист. 1995 – Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, з грудня 2010 – Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»).
У 1970 захистив кандидатську дисертацію «Кримінальна відповідальність за комерційне посередництво» (спеціальність 12.00.08); у 1984 – докторську дисертацію «Проблеми відповідальності за господарські злочини: об’єкт та система» (спеціальність 12.00.08).
Автор понад 350 наукових праць, бл. 40 монографій, коментарів законодавства, підручників та навч. посібників, понад 50 статей та брошур, 40 тез наукових повідомлень, автор багатьох статей у словниках, енциклопедіях, періодиці. Серед них: «Понятие, система и общие виды хозяйственных преступлений» (1974); «Уголовный кодекс Украинской ССР: Научно-практический комментарий» (1987); «Ответственность за хозяйственные преступления» (1979); «Ответственность за хозяйственные преступления: объект и система» (1984); «Объект и предмет преступления в советском уголовном праве» (1988); «Об’єкт і предмет злочину у кримінальному праві України» (1994); «Кримінальне право України. Загальна частина» та «Кримінальне право України. Особлива частина» (1997, 1998, 2001, 2003, 2004, 2007, 2010); «Конституція України: Науково-практичний коментар» (2003, 2011), «Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар» (2003, 2004, 2006, 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи» в 5 тт. (2008) та ін.
Заст. голови Центрвиборчкому (1990–11.1993). Член Колегії з питань правової політики Державної думи України (04–10.1992). Член Комісії з опрацювання законопроектів про внесення змін до Конституції України та виборчих законів (10.2002-06.2006), бюро Ради з питань науки і технологій при Міністерстві освіти і науки України (з 10.2000), Координаційної ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки при Міністерстві освіти і науки України (з 12.2001), Комісії з питань адміністративно-територіального устрою при Адміністрації Президента України (08.2000–05.2006), заступник гол. редактора видання «Юридична енциклопедія» (1993–2004), член Конституційної Комісії України (11.1994–07.1996), Комітету законодавчих ініціатив при Президентові України (06.1995–07.2000), Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України (10.1997–07.2000), Комісії з опрацювання питань щодо скасування смертної кари в Україні (08.1996–2000), Національної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (08.2000–05.2006), Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (12.2000–04.2006). Заст. голови, голова робочої групи Кабінету Міністрів України з розробки проекту Кримінального кодексу України (1992–2001), голова Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України (10.1995–11.2001). Член Головної ради Вищої атестаційної комісії України (10.1996–2002), член Вищої ради юстиції України (03.1998–03.2004), Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України (11.1993–02.2005). Очолював урядову делегацію України на Дипломатичній конференції повноважних представників держав під егідою ООН із заснування Міжнародного Кримінального Суду (Італія, Рим, 1998),
Член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (03.1996–06.2006), президентської ради Української асоціації міжнародного права (з 12.1999), Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України (03.2000–04.2010), Державної акредитаційної комісії України (05.1995–02.2009), робочої групи Верховної Ради України з доопрацювання проекту Кримінально-процесуального кодексу України (2004–2010), член Міжвідомчої комісії РНБО України з питань реформування правоохоронних органів України (05.2005–05.2006), Міжвідомчої комісії РНБО України з комплексного вирішення проблем у сфері боротьби з корупцією (з 12.2005), Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (2007–2010).
Член Національної конституційної ради (з 02.2008), Національного антикорупційного комітету (з 03.2010), Національної ради із сталого розвитку України (з 08.2010), член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 03.1997), робочої групи при Президентові України з питань удосконалення законодавства про вибори (з 11.2010), робочої групи при Президентові України з питань судової реформи (з 03.2010), робочої групи при Президентові України з реформування кримінального судочинства (з 08.2010), Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї (з 02.2011), Науково-консультативної Ради при Верховному Суді України (з 1992), Науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України (з (03.2004), Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (з 1992).
Президент Національної академії правових наук України (з 1993), член Президії Національної академії наук України (з 12.1998), Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень при НАНУ (з 01.2001), Бюро Ради Північно-Східного наукового центру НАН України (з 1995), Ради Української федерації вчених (з 1995), віце-президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України (з 2009), Ради Союзу юристів України (з 05.1991), Координаційної ради Міжнародного союзу юристів (з 01.1993). Ради директорів Європейської організації публічного прав (з 2007), Міжнародної асоціації законодавства (FAL) (раніш – Європейська асоціація законодавства (EAL) (з 1999), Міжнародної асоціації юридичної методології (з 1999), гол. редактор «Вісника Академії правових наук України» (з 1993), відповідальний редактор міжвідомчого наукового збірника «Проблеми законності» (з 1976), член ради видавців (з 1988), а з 2011 – голова Наукової ради журн. «Право України», видавничої ради журн. «Вісник Верховного Суду України» (з 11.2000), наукової ради науково-практичного журн. «Інтелектуальний капітал» (з 2002) та ін.
Звання Героя України присвоєно Указом Президента України № 927/2004 від 19.08.2004 за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку юридичної науки, багаторічну плідну наукову, педагогічну і громадську діяльність.
Нагородж. орденом Держави (2004), орденами «За заслуги» 2 ст. (2000), кн. Ярослава Мудрого 3, 4, 5 ст. (2009, 1998, 1995), «Знак Пошани» (1981), 2 медалями (1970, 1984), Почесними грамотами Верховної Ради України (2001), Кабінету Міністрів України (2002).
Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2001), Державної премії України в галузі науки і техніки (2004).
Почесн. доктор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка (2000), Харківського національного університету внутрішніх справ (2002), Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (2004), почесн. академік Острозького академічного братства (2005) та ін.
Почесн. громадянин міст Полтави (2001) та Харкова (2004).

Герой України, ректор Харківської національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого В. Я. Тацій. Фото з приватного архіву В. Я. Тація.

Керівник урядової делегації України В. Я. Тацій на дипломатичній конференції повноважних представників держав під егідою ООН зі створення Міжнародного кримінального суду. Рим. 1998. Фото з приватного архіву В. Я. Тація

Урочисте відкриття корпусу Полтавського факультету (нині – Полтавського юридичного інституту) Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. На фото (зліва–направо): народний депутат України А. Т. Кукоба, голова Полтавської обласної державної адміністрації О. В. Удовіченко, Прем’єр-міністр України В. Ф. Янукович, ректор Харківської національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого В. Я. Тацій. 10.03.2004. Фото з приватного архіву В. Я. Тація.