БІЛЬСЬКОГО ГОРОДИЩА культова пластика.

Під час багаторічних розкопок на території Більського городища знайдено велику кількість глиняних статуеток, які вчені відносять до культових виробів.

Типологія глиняних скульптур Більського городища розроблена Б. А. Шрамком. Дослідником виділено п’ять основних груп глиняних статуеток: 1) антропоморфні; 2) зооморфні; 3) орнітоморфні; 4) зображення фантастичних істот; 5) зображення різних культових предметів. У свою чергу, серед антропоморфних виділено три відділи з відповідними типами та варіантами: 1 – чоловічі фігури та їх частини, 2 – жіночі фігури та їх частини, 3 – антропоморфні зображення, які не мають чітких статевих ознак. На думку вченого, скульптури жінок передають образ Великої богині.

Статуетки виготовлено в техніці ліплення із звичайної глини, до якої інколи домішували зерна різних злаків. Більшість образів передано достатньо просто, без проробки деталей. Проте на жіночих статуетках переданий одяг та зачіски, на чоловічих – головні убори. Стародавні скульптори також достатньо точно передавали характерні особливості різних тварин. Фігурки биків, овець та баранів вирізняються характерною формою морди та рогів, коней – гривою, переданою пальцевим защипом, свиней – круглим п’ятачком. Досить часто зустрічаються скульптурні зображення собак. Одна з фігурок бичка була знайдена біля жертовника. Достатньо реалістично виглядають статуетки, що зображують рись, бобра, лося, змію.

До окремої групи статуеток відносяться глиняні фігурки птахів, яких можна пов’язувати з культом сонця, родючості. Зафіксовані випадки, коли фігурку птаха встановлювали на ніжці-підставці, подібно до скульптур, що відомі у лужицькій і висоцькій культурах. Серед ін. виділяються глиняні статуетки, що зображують фантастичні істоти: грифонів, крилатих собак, крилатих коней.

Виразний багатофігурний комплекс глиняних скульптур було відкрито 1981 на Східному укріпленні городища, що існувало у 6–4 ст. до н. е. До складу комплексу, крім антропоморфних статуеток, входила глиняна модель візка або колісниці з дишлом та ярмом.

На більш давньому Західному укріпленні звичайними є зоо­морфні статуетки. Можливо, антропоморфні у передскіфський та ранньоскіфський часи не набули поширення.

Див. також СКОЛОТІВ РЕЛІГІЯ на Полтавщині.

Літ.: Шрамко Б. А. Культовые скульптуры Гелона // Археологические пам’ятники Юго-Восточной Европы. – Курск: Изд. Курского госпединститута, 1985. – С. 3-39; Шрамко Б. А. Бельское городище скифской епохи (город Гелон). – К.: Наукова думка, 1987; Шрамко Б. А. Комплекс глиняних скульптур Бельского городища // Більське городище в контексті вивчення пам’яток раннього залізного віку Європи. – Полтава: Археологія, 1996. – С. 67-87; Шрамко І. Б. Работы на Западном укреплении Бельского городища в 1995–1997 годах // Древности. – 1997–1998: Харьковский историко-археологический ежегодник. – Харьков: АО «Бизнес Информ», 1999. – C. 208-209.

Б. А. Шрамко, І. Б. Шрамко.