БІРКИ с., Великобагачанський р-н. Православної Церкви (з 2000 – УПЦ КП) громада. Троїцька церква.

Час будівництва першої церкви на честь Святої Трійці у с. Бірки Хорольського пов. (тепер Великобагачанського р-ну) невідомий. Згадка про її існування збереглася у Кліровій книзі 1902, де згадується земля, що була під дворищем старої церкви. Згадується також, що поряд із нею було кладовище, 1902 воно названо старим. Нова церква, судячи з опису, була збудована 1877 на новому місці, але поряд зі старим. Тоді ж, поряд із церквою, виділено місце для нового кладовища. Церква була дерев’яна, на мурованому цоколі, холодна, в одному зв’язку з дзвіницею.

1895 володіла 3 дес. садибної та 33 дес. ружної землі, мала будинок для причту, діяли земське училище та школа грамоти. 1902 храм мав «земли под церковными погостами сей и старой церквей 840 кв. саж., плац при старом погосте 300 кв. саж., сенокосной 3 дес. 1032 кв. саж. и под кладбищем 600 кв. саж., ружной земли 33 дес. и усадебной 600 кв. саж.», а також будинок для священика та церковну сторожку, діяли церковна б-ка, земська та церковнопарафіяльна школи (остання – у церковній сторожці). 1912 церква володіла 33 дес. ружної землі, діяла жіноча церковнопарафіяльна школа.

1895 до церковної парафії входили с. Бірки та 10 навколишніх хуторів, службу відвідувало 2254 душ обох статей. 1902 у парафії перебували с. Бірки та хутори Стінка, Каландиний, Срібні, Марченків, Муштиний, Ковалівщина, Киричаєвий та Кіктевий, церковні відправи відвідувало 1848 душ обох статей. 1912 у парафії – с. Бірки та 5 хуторів, 2178 душ парафіян різних станів.

Т. ц. зруйновано у 1930-х ?. Станом на 1942 вона не існувала.

Релігійна громада с. Бірки відновила свою діяльність 1942 у дерев’яному будинку колишньої церковної сторожки, збудованої 1892. Зареєстрована органами радянської влади у лист. 1944 р. за № 246, повторно пройшла реєстрацію 12.01.1948 за № 285. Дата ліквідації громади не встановлена. Її діяльність була відновлена у 2000 як релігійної громади УПЦ КП. 02.08.2000 громада зареєстрована органами державної влади за № 336. Для богослужінь використовує молитовний будинок.

Із священиків відомі: Олексій Іоаннович Юрков (1895), Федір Федорович Іваницький (1902), Олександр Васильович Богданович (1912), Климентій Харитонович Харченко (1945–1952), Андрій Якович Трипольський (1952), Тимофій Симеонович Материнський (1952–1953), Павло Матвійович Лисенко (1953–1958); із дияконів: Іван Іванович Сутулинський (1902); із псаломщиків: Іван Іванович Сутулинський (1895), Федір Заїка (1895), Леонід Гаврилович Терлецький (1902), Антоній Леонтійович Сутулинський (позаштатний 1902), Захарій Діомидович Борбицький (позаштатний 1902), Дмитро Григорович Роменський (1912); із церковних старост: козак Микола Павлович Мушта (1902, 1912), Федір Срібний (1940-і), Олександр Юхимович Головко (2008).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-4085. – Оп. 16. – Спр. 134; Коломенский, 1895. – С. 328-329; Клировая книжка…, 1902. – С. 640; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 284.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.