ГРИЦАЄНКО Микола Феофанович. Герой Cоціалістичної Праці (1943).

(14.12.1918, м. Кременчук Полтавської губ., тепер райцентр Полтавської обл. – 29.09.2001, м. Полтава) – новатор на залізничному транспорті, Герой Cоціалістичної Праці (1943).
Із родини залізничника, освіта вища.
Закінчив Полтавський залізничний технікум (1938), Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.
Трудову біографію розпочав у 1938. Після випуску із технікуму працював техніком Ржавської дистанції шляху Південної залізниці. Через рік призваний у Червону армію. У перші дні Великої Вітчизняної війни брав участь в евакуації підприємств залізничного вузла ст. Стрий, згодом працював у бригаді військових залізничників. Брав участь у відновленні життєво необхідних сполучень – залізничних станцій, вузлів, мостів, шляхів, аби якнайшвидше пустити на фронт потяги з технікою, боєприпасами. Пройшов дорогами війни від Курська до Берліна.
Після демобілізації працював майстром, заст. начальника дистанції шляху, з 1960 – ст. майстром відділу шляху Полтавського відділку Південної залізниці. Фахово вирішував питання ведення господарства дистанцій шляху, безпеки руху поїздів Кременчуцького, Гребінківського, Прилуцького, Роменського, Полтавського залізничних вузлів. Як член районного товариства «Знання» активно виступав із лекціями і бесідами перед населенням. Почесний залізничник.
Обирався депутатом Ленінської районної ради депутатів трудящих у м. Полтава.
Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 05.11.1943 за виняткові заслуги перед державою у забезпеченні перевезень для фронту і народного господарства та видатні досягнення у відбудові залізничного господарства у важких умовах воєнного часу.
Нагородж. орденами Леніна (1943), Трудового Червоного Прапора (1971), Червоної Зірки (1945), медалями.
Похов. на полтавському центральному кладовищі на алеї Героїв.
Літ.: ДАПО. – Ф. 240. – Оп. 1. – Спр. 794. – Арк. 13-14; ІМСУ.ПО. – С. 495; Южная магистраль. – 1977. – 7 лист. – № 132 (6612).

Могила подружжя Миколи Феофановича та Марії Іванівни Грицаєнків на алеї Героїв Полтавського центрального кладовища.