ЛУБЕНЕЦЬ Григорій Кузьмич. Герой Соцiалiстичної Працi (1958).

(1913, с. Новий Стародуб, тепер Новостародубської сільради Петрівського р-ну Кіровоградскої обл. – 06.01.1988, м. Київ) – державний діяч, новатор у галузі будівництва, канд. технiчних наук, засл. будiвельник УРСР, Герой Соцiалiстичної Працi (1958).
Українець, із селян, освіта вища.
Закінчив Дніпропетровський інже­нер­но-будівельний інститут (1940). Працював на інженерних та керівних посадах. З 1956 по 1960 – заст. міністра будівництва підприємств металургійної та хімічної промисловості УРСР, з 1960 по 1962 – заст. голови Полтавського раднаргоспу, з 1963 по 1967 – міністр будівництва УРСР. З 1967 – міністр будівництва підприємств важкої індустрії УРСР.
Здійснював керівництво масштабними об’єктами: прокатний стан 5600 на з-ді «Азовсталь», Криворізька доменна піч № 9. Був одним iз новаторiв, якi першими у галузi розробили i впровадили у систему потокового будiвництва т. зв. повузловий метод органiзацiї, доклав багато зусиль, щоб удосконалити iнженерну пiдготовку, пiдвищити рiвень iндустрiалiзацiї та механiзацiї виробничо-будiвельних процесiв. Завдяки Л. випробуваний тодi в Українi повузловий метод будiвництва було рекомендовано для впровадження на промислових будовах усього Союзу РСР.
Автор 122 наукових праць з організації виробництва та будівництва.
Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 6–10 скликань, делегатом XXIV з’їзду КПРС.
Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР 1958.
Нагородж. 2 орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції, 3 орденами Трудового Червоного Прапора, медалями. Лауреат Державної премії СРСР.
Літ.: http://www.pgasa.dp.ua/book/ 75years/6chapter.htm