БОБРІВНИК с., Зіньківський р-н. Православної Церкви (УПЦ МП) громада. Георгіївська церква.

Час будівництва першої церкви в ім’я св. Георгія Переможця у с. Бобрівник невідомий, але станом на 1664 вона уже існувала: 9 трав. того року до храму коштом парафіян було придбано дзвін вагою 3 пуди. Діяв храм до 1744, коли через ветхість був розібраний. Нова Г. ц. збудована 1747. 1860 проведено її капітальний ремонт та добудовано ризницю і паламарню. 1866 Полтавська духовна консисторія вела слідство «О покупке колокола с. Бобровник Георгиевской церкви священиком Ковалевским у купчихи Рыжовой и неотдатии ей денег за колокол». 1896 церкву розширено і перебудовано – влаштовано два нових вівтаря в ім’я Іоанна Богослова та Всіхсвятський. Станом на 1912 це була дерев’яна, на мурованому фундаменті споруда, холодна, в одному зв’язку з дзвіницею.

1890 Г. ц. володіла церковним капіталом у сумі 1880 руб., 33 дес. ружної землі, працювало земське училище. 1895 капітал складав 1860 руб. 1901 діяло земське училище. 1912 мала будинок для псаломщика, діяло однокласна жіноча церковнопарафіяльна школа.

1895 у парафії – с. Бобрівник та 2 хутори, службу відвідувало 1830 душ обох статей. 1902 до парафії входили с. Бобрівник та хутори Лісні, Горобіївщина, Дуденків; службу відвідувало 1960 парафіян обох статей. 1912 у парафії нараховувалося 2083 душ різних станів.

Г. ц. закрито 1932. Знято центральну баню та дзвіницю. У церковній сторожці розмістилася сільська рада. До 1939 будівлю розібрано, залишилися тільки стіни. релігійна громада відновила діяльність під час німецької окупації. Церкву відбудували, але зберегти попередній архітектурний вигляд не вдалося, дах зроблено, як на звичайній хаті.    1964 храм повторно закрито; дерев’яну церковну споруду переобладнано під клуб, обкладено цеглою, із заходу прибудовано новий великий об’єм.

Релігійна громада відновила свою діяльність у приміщенні церкви в лист. 1943. У груд. 1944 р. була зареєстрована органами радянської влади за № 206. Повторно пройшла реєстрацію 20.11.1947 за № 60. 1961 знята з державної реєстрації. Відновила свою діяльність на поч. 1990-х як громада УПЦ МП; 29.06.1992 зареєстрована органами державної влади за № 98. Діє у церковному приміщенні. Після передачі 1992 будівлі релігійній громаді села силами останньої встановлено дерев’яну дзвіницю із шатровим завершенням та маківкою, увінчаною хрестом.

Навколо Г. ц. збереглося велике, оточене ровом старовинне кладовище, яке діяло ще в серед. 20 ст. На кладовищі – кілька залишків надмогильних пам’ятників над похованнями, зробленими до 1917, а також могила настоятеля храму, протоієрея Федора Івановича Коркушка під стіною вівтаря. Могила – невеликий земляний насип за дерев’яною огорожею, перед нею на цегляному оштукатуреному цоколі встановлено цегляну із пірамідальним завешенням прямокутну оштукатурену стелу, на верхівці якої закріплено металевого, художньої роботи хреста. На передній стінці стели закріплено овальну пластину із портретом похованого, виготовлену методом фотокераміки, та металеву дошку із написом «Протоиеєрей Федор Коркушко 1873–19.ІХ.1956 Покой Господи душу раба твоего верно послужившего тебе». Зберігся також  будинок для псаломщика.

Із священиків відомі: Іоанн Платонович (пом. 1761), Ігнатій Зеленський (пом. 1782), І. Ковалевський (пом. 1812), Павло Васильович Ковалевський (1890, 1895), Георгій Павлович Ковалевський (1902, 1912), Михайло Андрійович Верещагін (1942–1944), протоієрей Федір Іванович Коркушко (1944), Федот Федотович Назаренко (1954–1958), Михайло Іванович Верещагін (1959), ієрей Володимир Шепик (2008); із псаломщиків: Микола Басович (1890), Сергій Митрофанович Крамаренко (1895, 1902), Стефан Миколайович Ткач (1912), Григорій Гаврилович Кізька (1932); із паламарів: Петро Трохимович Сердюк (1944), Григорій Іванович Оцега (1944); із церковних старост: селянин-власник Феодосій Корнілійович Дубовик (1902), Василь Іванович Клименко (1912), Семен Олексійович Потьомкін (2008).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-4085. – Оп. 16. – Спр. 180; Архів ПЄУ УПЦ МП; Коломенский, 1890. – С. 226-227; Коломенский, 1895. – С. 161-162; Грановский, 1901. – С. 236-237; Клировая книжка…, 1902. – С. 145; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 43; Приватний архів В. О. Мокляка; Приватний архів В. А. Павленка.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.