Волинська хата за 1000 км: у Німеччині діє музей переселенців

Дерев'яна хата з глиняними стінами та солом'яним дахом серед німецьких ландшафтів — така несподіванка чекає на відвідувачів села Лінстов у федеральній землі Мекленбург. Будівля точно відтворює традиційну забудову Волинського Полісся: просторі житлові кімнати, хлів і комора об'єднані під одним дахом, а горище колись слугувало для зберігання врожаю.

Історія цих осель сягає другої половини XIX століття, коли німецькі фермери та ремісники почали переселятися на Волинь. Вони засновували поселення, обробляли землю та будували домівки. Друга світова війна все змінила: напередодні та під час бойових дій волинських німців масово вивозили на захід. Чимало родин після кількох переїздів опинилися саме в Лінстові, де після війни виділили ділянки для 73 родин переселенців.

На чужині люди не відмовилися від звичних традицій. Колоди рубали в сусідніх лісах, стіни зводили з глини та дерева, дахи встеляли очеретом і соломою. Місцеві повністю відтворили рідне планування, об'єднавши всі господарські приміщення під єдиним перекриттям.

Одну з таких хат у 1947 році власноруч збудувала жінка на ім'я Емма Альтманн разом із синами. Через десятиліття, у 90-х роках, будівлю ретельно відновили та перетворили на музейний простір — Wolhynier Umsiedlermuseum. До створення експозиції долучилися колишні переселенці, які передали власні родинні речі.

Сьогодні музей функціонує як експозиційний, освітній і меморіальний центр. Тут говорять про міграцію, втрату дому, співжиття різних культур і пам'ять про людей, чиє життя неодноразово змінювали кордони та війни.