АДАБАШ Микола

(рр. н. і см. невід.) – благодійник.

Офіцер (бригадир) російської армії. Власник села на території колишньої Кобеляцької сотні, іменованого Бригадирівкою (тепер с. Григоро-Бригадирівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл.). У 1778 разом із колишнім Новоросійським губернатором, ген.-поручиком В. О. Чертковим збудував у Кобеляках кладовищенську церкву св. Марії Магдалини. При храмі на кошти благодійників були влаштовані богадільня і школа для навчання сиріт. Загальна сума пожертви склала 10 тис. руб. Ще 3 тис. були заповідані як капітал, відсотки з якого мали забезпечити утримання богадільні та школи. 1789 А. подарував Чернігівському приказу громадського призріння 34 дерев‘яних крамнички для здавання в оренду з тим, щоб виручені гроші витрачалися на згадані установи. Згодом він збудував ще 21 крамницю і заїжджий двір. Це було перше в історії краю велике пожертвування на благодійні цілі. Однак розпорядитися ним належним чином не зуміли. У берез. 1798 школа й богадільня були закриті. Підставою послужило донесення доглядача училищ, що «в богадельне нищих мало да и в училище нет учеников, особенно в летнее время, и учитель остается без упражнения». Очевидно, А. у цей час уже не жив на світі й захистити своє дітище не міг. Закриття богадільні й школи викликало несхвальну реакцію громадськості. Зусиллями Малоросійського ген.-губернатора кн. О. Б. Куракіна 1806 школа відновила діяльність. Попечитель Кременчуцького благодійного закладу О. Ф. Козачковський доповідав ген.-губернатору, що «исправленные в Кобеляках два корпуса из дара покойного бригадира Адабаша суть те самые, которые и при жизни его занимались для учения юношества, в одном из них два больших покоя с перегородками для учеников, а в другом один покой с перегородкой для учителя, а по нужде и для двоих, другой для услуги и третья небольшая кухня». 1808 школа була реорганізована в повітове училище. Богадільню ж відновити так і не вдалося. Крамнички і заїжджий двір 1813 були здані на відкуп купцеві Л. Зеленському за 700 руб. річних, але ці гроші додавалися до загальних надхожень приказу громадського призріння. Збудована на кошти А. церква згодом стала цвинтарною і приписною до Хрестовоздвиженської церкви. 1899 збудовано новий дерев’яний храм.

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 177; Павловский И. Ф. Из прошлого Полтавской епархии. Очерки. VІІ. Построение храма в Кобеляках и при нем богадельни и школы // ПЕВ.ЧН. – 1913. – № 27. – С. 1938; Павловский, 1914. – С. 116-120; Іменний Звід…, 2005. – С. 15-16.

В. М. Ханко.