БУТОВИЧ Микола Григорович

(06.12.1895, с. Петрівка Гадяцького пов. Полтавської губ., тепер Гадяцького р-ну Полтавської обл. – 21.12.1961, м. Гакензан, штат Нью-Джерсі, похов. на українському православному цвинтарі-пантеоні в Бавнд Бруку, США) – графік, гравер, артист-маляр і сценограф.

Мистецькі студії пройшов у Петровському Полтавському кадетському корпусі (1906–1913, викладач В. Волков), Вищій мистецько-промисловій школі у Празі (1920), Шарлоттенбурзькій мистецько-промисловій школі (1920–1926) і Лейпцізькій академії графічних мистецтв (1923–1926), стипендіат Українського наукового інституту в Берліні (1926–1928, кер. В. Залозецький). Учасник визвольних змагань періоду УНР. Мешкав у Парижі, Празі, Дервенті, Спліті, Львові, з 1947 – у США. Член Об’єднання мистців-українців Америки (1952).

У графічних і малярських роботах, оформленні лялькових вистав, дитячого театру виявив глибоке розуміння української міфології, фольклору та етнографії. Творчість Б. позначена виразно національним духом, оригінальним трактуванням на модерний лад, проілюстрував твори М. Гоголя, І. Котляревського, В. Стефаника та ін. Авт. дереворитів «Українські духи» (1922), «Відпуст на Закарпатті» (1932), «Карпатська мадонна» (1955, 1956), мал. «Українські церкви» (1934), «Демонологічні образи» (1944), станкових композицій «Домовик», «Чугайстер» (1920-ті), «Мавка» (1954), «Велес із почтом» (1961), триярусного іконостасу православної церкви в Нью-Арку (1952).

Літ.: Ханко, 2002. – С. 32; Федорук О. Микола Бутович. Життя і творчість. – К.; Нью-Йорк, 2002.

В. М. Ханко.

Іл. на с. XXI.