ДЖУНКОВСЬКИЙ Степан Степанович

 (10.02.1821–25.02.1870) – священнодіяч, місіонер.

Закінчив Петербурзький університет (1842). За дорученням міністра освіти царського уряду графа С. С. Уварова отримав відрядження за кордон для ознайомлення із системою середньої та початкової освіти. Відвідуючи Францію, Англію, Голландію, узяв на себе роль проповідника православ’я. Після відвідин Рима прийняв католицизм, 6 років навчався в єзуїтському колегіумі. 1852 прийняв священицький сан, перебрався до Парижа, де проводив місіонерську роботу серед найбідніших верств населення. Був широко відомий під іменем «Pere Etienne». Видав понад 300 статей німецькою, англійською, італійською, норвезькою мовами. У 1853 запропонував внести зміни для католицької церкви, зокрема, ліквідувати целібат, але папа Пій ІХ залишив проект без уваги. 1854 Д. отримав титул «апостольського місіонера», згодом – начальника місії на півночі Європи. Відновивши 7 католицьких єпархій, Д. скоро дійшов висновку, що «римська церква скоріше є перепоною, ніж засобом до щастя людства». Деякий час мешкав у монастирі побл. Флоренції, згодом – у Німеччині. У січ. 1866 повернувся до православ’я, поновлений у правах у Росії. Був членом навчального комітету Св. Синоду та членом місіонерського товариства.

Пр.: Письма русского после 24-х летней заграничной деятельности // Русский инвалид. – 1866.

Літ.: Павловский, 1912. – С. 63-64.

О. А. Білоусько, Т. П. Пустовіт.