ДОЛГОРУКИЙ (Долгорукий-Кримський) Василь М.

(1722–1782) – військовий діяч, полководець, благодійник.

Князь, ген.-аншеф (1762). Фундатор іконостасу соборної Успенської церкви (1773) м. Полтава. Під намісними іконами були намальовані герби кн. Д. і віршовані написи на його честь. На простінках собору були вміщені батальні сценки із зображенням штурму Перекопської фортеці, перемоги над турками і зайняття м. Кафи 1771 московськими військами, під сценками – герби Д. На кошти Д. відлили церковний дзвін вагою 365 пудів (1780). У ризниці собору зберігався поясний портрет Д., 26 прапорів Полтавського ополчення 1812 і 1855. З портрета зроблено копію 1870–1871 для Одеського товариства історії та старожитностей. З неї полтавський митець В. Побоков виконав копію для експозиції ПКМ. Портрет Д. намалював О. Рослен (1776, ДТГ, Москва).

Наприкінці 19 ст. іконостас продали до с. Безсали на Лохвиччині, а замість нього спорудили новий, еклектичний (за визначенням відомого українського поета й критика мистецтва М. Філянського, «антихудожній витвір ринкового виробництва»). Авт. іконостасу (1899–1902) – ікономалювальники Феодосій Гажієнко з Полтави і Андрій Сидоренко з Лубен.

Літ.: Арандаренко, 1852. – С. Зб, 37-38; Грановский, 1901. – С. 139; Левицкий О. Отчет об осмотре старинных храмов в г. Полтаве и мм. Богачке й Шишаках Миргородского уезда // Чтения в Ист. Об-ве Нестора Летописца. – К., 1903. – Кн. 17. – С. 23, 24; П.Ф.Л. Летописная заметка о Полтавском кафедральном Успенском Соборе, относящая к 1899–1902 годам // ПЕВ.ЧН. – 1903. – № 14. – С. 638; ЕІУ, Т. 2, 2004. – С. 435.

В. М. Ханко.