ЄРИСТІВКА, с., Кременчуцький р-н. Половецька стела.

Відома за численними публікаціями кам’яна стела, що зберігається сьогодні на подвір’ї Кременчуцького КМ (м. Кременчук, вул. Жовтнева, 2), належить до числа найбільш багатих в іконографічному плані половецьких стел, виявлених на території Полтавщини, для якої встановлене кол. місцезнаходження.

«Кам’яна баба» походила з околиць с. Єристівка Пришибської сільської ради Кременчуцького р-ну, з правобережного підвищення плато вододілу р.р. Сухий Кобелячок і Псел – кол. володінь кн. М. А. Єристова. Статуя знаходилася (вірогідно, разом із ще однією втраченою стелою) на вершині одного з курганів, на схід від сучасного села. Вірогідно, місце знахідки однієї з цих скульптур оглядалося В. І. Вернадським 1889–1890, відомості про стелу зібрала Г. О. Сидоренко бл. 1970, факти про наявність зруйнованого половецького вівтаря – О. Б. Супруненко і С. В. Маєвська 2005.

Висота скульптури (від рівня встановлення) – 150 см, максимальна ширина – 61 см, товщина – 42 см. Стела датується серед. – кін. 12 ст.

Збережена скульптура була перевезена в 1890-х як окраса княжого парку до с. Великі Будища, неподалік Диканьки. Через 60 років стела доставлена до ПКМ. Коли ж велася підготовка до створення експозиції Кременчуцького КМ, скульптуру передали до Кременчука (1972).

За іконографічнографічним типом – це сидяча чоловіча скульптура, що розміщена на підставці, яка передана на бічних частинах статуї рельєфними деталями. Обличчя чоловіка – предка однієї із заможних половецьких родин – має типові кипчацькі риси, яким, при всій схематичності зображення, надано індивідуальних ознак, що засвідчує намагання майстра досягти портретної схожості. Голова ідола низько посаджена, масивна, вбрана у гостроконечний шолом, з-під якого на спину спускаються три коси. Шолом має сліди прикрас у вигляді рельєфних валиків. На шиї – намічена рельєфна дротова гривна.

Обличчя скульптури спотворене й оббите. Серед індивідуальних рис вгадуються продовгуваті, дещо видовжені заглибини очей, спрямлена канавка роту. На площині овалу обличчя помітні залишки широкого носа.

Стела модельована зі складеними на животі руками, що відбиті. До рук була вміщена характерна циліндрична посудина, традиційна для більшості кочівницьких скульптур. Верхня частина рук відділяється від тулуба прорізами, сліди яких можна помітити на бічних площинах стели.

Простежені також прокреслені лінії, що передавали нагрудні ремені з бляхами. Одяг модельований за допомогою заглиблених ліній, які обмежують на рівні колін низ піл каптану. Цікавими є добре прокреслені деталі наплічної накидки або широкого коміра, що спускаються по руках до середини плеча. Каптан підперезаний вузьким поясом, що одночасно служить основою для підвішування великої кількості повсякденних речей: справа – торбинки-гаманця, кресала і точильця; зліва – сумки-кишені, виконаної з фігурним клапаном, а поряд – музичного інструмента.

Особливу цікавість викликає наявність на стелі – на грудях і животі – намічених 5–7 круглими невеликими ямками двох прямих хрестів. Це свідчення існування свого часу в Єристівці своєрідного культу давньої статуї і поклоніння їй за нової доби української історії. Для «призупинення дії сил істукана» місцевим священиком наприкінці 18 або в 19 ст. і були нанесені такі два хрести. До речі, поклоніння простих селян перед «кам’яними бабами» описане рядом авторів на території сусідніх Катеринославської і Херсонської губ.

Стела з Єристівки виразно ілюструє факт «боротьби із нечистою силою» потугами ортодоксального священника й є рідкісною для передстепових теренів Полтавщини пам’яткою перебування в Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу окремих родів половців у 2 пол. 12 ст.

Літ.: Супруненко О. Б., Кулатова І. М., Мироненко К. М., Кракало І. В., Тітков О. В. Старожитності Кременчука. – Кременчук-Полтава: Археологія, 2004. – Кол. вкл. І після с. 88; Маєвська С. В., Удовиченко О. І. Половецька стела з с. Єристівка поблизу Комсомольська // АЛЛУ. – Полтава: Археологія, 2004. – № 1–2 (15–16). – С. 3 обкл.; Супруненко О. Б., Мироненко К. М. Полтавщина за первісної доби // Полтавщина: Іст. нарис. – Полтава: Дивосвіт, 2005. – С. 34; Маєвська С. В., Супруненко О. Б. Половецька стела з Полтавщини // Археологічні дослідження в Україні 2004–2005 рр. – К.-Запоріжжя: Дике поле, 2006. – Вип. 8. – С. 274-275.

С. В. Маєвська, О. Б. Супруненко.