ІОАНН (Смирнов Іван Ксенофонтович)

(24.08.1844, Владимирська губ., Росія – 14.10.1919, м. Рязань, Росія) – церковний діяч, архієпископ.

Нар. в сім’ї протоієрея. За­кінчив Владимирську духовну семінарію (1863) і С.-Петербурзьку духовну академію (1867). Магістр богослов’я (1869), почесний член С.-Петербурзької духовної академії (1910). Працював викладачем (1868–1875), інспектором (1875–1883), ректором (25.04.1883–28.07.1901) Рязанської духовної семінарії. Був гол. єпархіальної училищної ради. 02.05.1883 рукоположений в ієрея, 06.05.1883 уведений у сан протоієрея. 13.09.1901 прийняв чернечий постриг і введений у сан архімандрита Рязанського Троїцького монастиря. 28.04.1902 хіротонісаний на єпископа Чебоксарського, вікарія Казанської єпрархії. 04.02.1904 призначений єпископом Полтавським і Переяславським. За І. в Полтаві створено церковно-археологічний комітет і церковне давньосховище, відкрито музей на Шведській могилі, перенесено з Ромен Покровську церкву. З 13.08.1910 – єпископ Ризький і Мітавський. 06.05.1912 уведений у сан архієпископа. У квіт. 1917 призначений архієпископом Рязанським і Зарайським. Був учасником Священного Собору Руської Церкви 1917–1918 у Москві. Авт. праць, присвячених біблейським пророкам.

Літ.: Павловский, 1914. – С. 19-20; ВПЄ. – 2007. – № 7 (67). – Лип.

О. А. Білоусько.