ЗЕНЬКОВСЬКИЙ (Зіньківський) Василь

(26.04. 1813, м-ко Жовнине Золотоніського пов. Полтавської губ., тепер с. Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. – 27.03.1890) – священнослужитель.

Виходець із священицької роди­ни. Закінчив Переяславське духовне училище і Переяславську духовну семінарію (1837). 02.09.1838 рукопокладений у сан священика с. Гавронці Полтавського пов. (тепер Диканського р-ну). 1842 переведений до м-ка Жовнине Золото­ніського пов., 1843 – до с. Крутий Берег Полтавського пов., 1844 – до кафедрального собору м. Полтава. Був членом ревізійних комітетів Полтавської духовної семінарії, консисторії, єпархіального попечительства про бідних, депутатом межевої комісії, законовчителем Олександрівського притулку. 1868 переведений до Стрітенської церкви м. Полтава. 22.06.1872 уведений у сан протоієрея і переведений до Троїцької церкви м-ка Градизьк Кременчуцького пов. (тепер смт Глобинського р-ну), призначений благочинним, законовчителем чоловічого та жіночого училищ. Нагороджений набедреником (1850), синодальною скуфією (1860), камилавкою (1863), орденами св. Анни 3 ст. (1885), св. Володимира 4 ст. (1889), наперсним хрестом (1869), бронзовим хрестом та медаллю у пам’ять Кримської війни 1853–1856, знаком червоного хреста.

Літ.: Матченко А. Некролог: протоиерей о. Василий Зеньковский // ПЕВ.ЧН. – 1890. – № 13-14. – 1-15 июл. – С. 485-488.

Т. П. Пустовіт.