КАРЮК Філоніла Василівна

(у заміжжі – Габелко; 10.04.1931, с. Соколова Балка, тепер Новосанжарського р-ну Полтавської обл.) – співачка, бандуристка, кер. церковних хорів.

У повоєнний час жила в Німеччині, навчалася в українській гімназії м. Ансбах. Із 1949 – в Австралії. В Аделаїді, навчалася співу в оперної співачки О. Дубровської, стала членом вокально-музичної, драматичної та хореографічної секцій. 1958 переїхала до Канберри. Там як співачка виступала з Канберрським симфонічним оркестром, ансамблем бандуристів ім. М. Лисенка (кер. – В. Мішалов). Самостійно організувала вокальну групу «Волошки», переформовану 1970 в українсько-австралійське мистецтво ім. М. Лисенка. В Канберрі керувала парафіяльним хором церкви св. Миколая (УАПЦ). Згодом повернулась до Мельбурна і стала диригентом Покровської парафії УАПЦ в Ессендоні та кер. хору сестринства ім. кн. Ольги. Виступала з ансамблем бандуристів «Кольорит» (кер. – Галина Корінь) та з відомим в Австралії хором «Чайка» (кер. – С. Корінь). Усю виконавську діяльність К. пронизує тематика Шевченкових творів, покладених на музику М. Лисенком. За активну пропаганду української музики нагороджена Золотою медаллю Т. Г. Шевченка.

Літ.: Ротач П. Карюк Філоніла Василівна // Полтавська Шевченкіана.– Полтава: Дивосвіт, 2005. – С. 329, 330.

П. П. Ротач.