КЕНОТАФИ на Полтавщині.

К. – символічна могила, в яку не вміщували небіжчика, споруджена на спомин про людину, яка загинула на чужині. Подібні поховальні комплекси з’являються на території Полтавщини в епоху енеоліту. Виявлені в курганах епохи ранньої і пізньої бронзи (с.с. Волошине, Лавриківка, Підусти на Нижньому Пслі, Василівка у пониззі Ворскли та ін.), скіфського часу, слов’яно-руської епохи.

Прикладом К. можуть бути символічні поховання курганів побл. кол. с. Лавриківка Кременчуцького р-ну, с. Федорівка Карлівського р-ну, кургану в ур. Чирвинський горб біля с. Дмитрівка Комсомольської міськради з досліджень О. Б. Супруненка 1987, 2007, 2008.

Так, поховання 5 кургану № 1 біля кол. с. Лавриківка (сучасне с. Єристівка) мало яму з прямовисними стінками, прямокутного в плані обрису із закругленими кутами, рівним дном, влаштовану з рівня похованого ґрунту, розміром 1,44х2,28 м, орієнтовану за широтною віссю. В ній містилося лише кілька фрагментів ліпної кераміки та уламки трощених кісток тварини – залишки жертовної їжі, а також 2 гранітні камені розміром 7,2х5,6 і 6,0х4,3 см. Комплекс К. належить до поховальних старожитностей ямної культурно-історичної спільності племен доби раннього бронзового віку.

Ще один К. – катакомба з похилим ступінчастим входом та квадратною камерою, розміром 1,1х2,2 м, у центрі Федорівського кургану в Карлівському р-ні. Після спорудження вона також залишилася пустою, хоча з її влаштуванням курган був підсипаний до висоти 1,2 м. Цей К. залишили племена катакомбної культурно-історичної спільності епохи раннього бронзового віку.

Найвиразнішим з-поміж ін. виступає К. скіфського часу доби раннього залізного віку, влаштований у північно-західній частині кургану на Чирвинському горбі побл. с. Дмитрівка на Нижньому Пслі. Символічне поховання 13 було влаштоване з рівня похованого ґрунту у великій прямокутній ямі зі ступінчастим входом-дромосом (своєрідними сходинками) з напільного боку. Яма мала розміри 2,30–2,55х3,8 м, глибину 1,2 м, загальну площу разом зі входом – понад 12 кв. м. Дно і стінки виявилися старанно вирівняними у давнину. Вірогідно, над похованням був улаштований дерев’яний накатник, що перекривав камеру. В ямі, на сходинках та у заповненні слідів поховання не виявлено. Лише в центрі на дні містилася пляма мінеральної червоної фарби у вигляді «сліду-стопи» розміром 10х38 см. Загальний обсяг земляних робіт, здійснених задля влаштування цього поховання, складав 13,2 куб. м, а для підсипання насипу кургана – бл. 300 куб. м. К. датується кін. 5 – 4 ст. до н. е.

Розвитком традиції влаштувань К. виступають новітні звичаї спорудження пам’ятників або пам’ятних знаків на місці загибелі людей, вшанування полеглих на чужині тощо.

Літ.: Словник-довідник з археології / Ред., укл. і кер. авт. кол. Гаврилюк Н. О. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 110; Супруненко А. Б. Археологические памятники Карловского района Полтавской области. – Полтава: Изд. ПКМ, 1990. – С. 27-31; Супруненко О. Б., за участю Кулатової І. М., Маєвської С. В., Шерстюка В. В. Курган з угорським некрополем у пониззі Псла / Старожитності околиць Комсомольська. – Ч. VI. – К.-Полтава: Гротеск, Археологія, 2007. – 110 с.

О. Б. Супруненко.