(01.08.1916, м. Миргород Полтавської губ., тепер райцентр Полтавської обл. – 01.12.1991, м. Оттава, Канада) – архітектор, скульптор, малювальник образів, артист­маляр.

Син класика красного письменства С. Васильченка. Закінчив у Києві будівельний технікум і художній інститут (1940, архітектурний факультет, проф. В. Заболотний і В. Кричевський). Під час Другої світової війни перебував у полоні в Німеччині, з 1948 жив у Канаді, працюючи гол. архітектором у столиці. За проектами К. збудовано 11 українських православних і католицьких храмів у Канаді: св. Володимира (1952) у Гамільтоні й Садбері, св. Михаїла у Гримсбі, св. Дмитрія у Лонґ­Бренчі, Успіння Пресвятої Богородиці в Оттаві, св. Василія у Лашині, св. Марії (1972) у Берлінґтоні, румунську православну церкву в Монреалі, буковинський Троїцький і грецький собори в Оттаві, а також 4 українських православних храми у США: церкву­пам’ятник св. Андрія в Бавнд Бруку (1964), штат Нью­Джерсі, св. Андрія в Бостоні, св. Володимира в Чикаго, св. Духа в Ріджайні. Храм св. Андрія в Бавн­Бруку належить до найвизначніших мистецьких пам’яток української культової архітектури 20 ст. Він містить музей святощів із етнографічним відділом, б­кою, концертним залом, пам’ятником жертвам Голодомору в Україні 1932–1933, найбільший за ме­жа­ми України православний цвинтар­пантеон визначних українських діячів. Для деяких церков і соборів К. проектував і різьбив іконостаси, царські врата, малював образи, проектував панікадила та ін. предмети культу. Традиції українського бароко К. творчо поєднував із модерним трактуванням і відповідним застосуванням сучасних матеріалів. К.– авт. великого панно, присвяченого 75­літтю поселення українців у Канаді, державних будинків пошти у Драйдені, Трентоні, Торонто, Лашині, будинків лікарів І. Семенюка (1953) у Ґамільтоні, І. Войчишина (1975) в Оттаві, творів у б­ці Верховного суду Канади, Будинку комерції в Торонто та ін., низки картин і скульптур на українську тематику.

Літ.: Розсоха Л. А душа в Миргороді // Майдан. – Миргород, 1993. – Черв. – Ч. 4 (11). – С. 3; Кодак Ю. // ЕУ, Т. 3, 1994. – С. 1064; Гординський С. Сакральне мистецтво української діаспори // Народна творчість та етнографія. – 1999. – № 2­3. – С. 56; Ханко, 2002. – С. 90; Кодак Ю. // Ханко В. Миргородський мистецький словник (кін. ХVІІ – поч. ХХІ сторіччя): Персоналії. – Полтава, 2005. – С. 119­120.

В. М. Ханко.