МАКСИМОВИЧ Олександр Леонтійович

(1884, с. Дащенки, тепер Варвинського р­ну Чернігівської обл. – 02.06.1938, м. Полтава) – священнослужитель.
Виходець із службовців. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1907). У 1907–1910 – диякон, у 1910–1930 – священик. 1930 засуджений за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Після повернення проживав у Полтаві, працював касиром хлібозаводу. Вдруге заарештований 26.02.1938. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23.04.1938 за ст.ст. 54-8, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавським обл. судом 02.11.1959.
Літ.: Войналович, 2002. – С. 137.
В. А. Войналович.