МИЛОРАДОВИЧ Василь Петрович

(01/13.01.1846 1845 ?, с. Токарі, тепер Лохвицького р­ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р­ну Полтавської обл.) – фольклорист, етнограф, історик.
Походив із відомого стар-шин­сько-шляхетського роду. Дитинство минуло на хут. Пручаї біля с. Сокиринці Прилуцького пов. Полтавської губ. Закінчив Харківський університет (1869). Канд. права. Деякий час працював пом. присяжного повіреного у Полтавському окружному суді, а потім, до відставки у 1890 – мировим суддею Лубенського пов. Про доброзичливість і співчутливе ставлення до нелегкої долі сільських трударів свідчить письмова подяка, яку М. вручили жителі с. Лукім’я. Заняття судовими справами допомогло М. глибше вивчити народний побут. З виходом у відставку повністю віддався етнографії та фольклористиці.
На основі місцевих природних і антропологічних даних пояснив значну частину мікротопонімії історичної Лубенщини. 1903 обраний почесним членом ПВАК. Нагороджений срібною медаллю Російського географічного товариства за зб. казок. Авт. понад 20 історичних, етнографічних, фольклористських досліджень України та Полтавщини, у т. ч. релігійного змісту, які передав Харківському іст.-філологічному товариству. Особливою цінністю в релігієзнавчому аспекті вирізняється серія праць з історії кол. Лубенського пов., де зібрано надзвичайно цінні відомості з історії церков та парафій мікрорегіону, релігійних і світоглядних вірувань місцевого населення, як християнських, так і язичницьких відголосків, особливостей святкування православних свят та ін. Проф. М. Сумцов відзначив «величезний освітній ценз» М. і його «добре особисте знайомство з народом». Останні роки жив у с. Литвяки, де помер і похований.
Пр.: Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888–1895 гг. – Харьков: Типография Губернского Правления, 1897. – 224 с.; Рождественскіе святки въ северной части Лубенскаго уезда // ПГВ. – Полтава, 1893. – № 42–44; Заметки о малорусской демонологіи // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Акц. Общ. Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, 1899. – Т. LХVІ. – Авг. – С. 196-209; Т. LХVІ. – Авг. – С. 196-209; Т. LХVІ. – Сент. – С. 379-400; Малорусские народные поверья и рассказы о пятнице // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Акц. Общ. Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, 1902. – Май. – С. 269-281; Лесная Лубенщина. Оттискъ изъ журн. «Кіевская Старина». – К.: Типо­литографія Императорскаго Университета Св. Владимира Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, № 6, 1900. – 94 с.; Степная Лубенщина // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Акц. Общ. Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, № 6, 1904. – Т. LХХХІV–LХХХV. – Февр.-Апр. – С. 179-200, 348-382, 36-72; Средняя Лубенщина // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Акц. Общ. Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, Меринговская улица, № 6, 1904. – Т. LХХХІІІ. – Гл. ІІІ. – Ноябр.-Дек. – С. 209-240, 518-539; Снетинская старина // КС. – К.: Типографія Императорскаго Университета св. Владимира Н. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1897. – Сент.-Окт. – С. 319-335, 6-26; Украинская ведьма // КС. – К.: Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайловская ул., 1901. – Янв. – С. 217-233.
Літ.: Сумцов Н. Ф. Современная малорусская этнографія: преди­сло­віе ко второму изданію. П. И. Житецький; В. П. Милорадовичъ // Кіевская Старина. – К.: Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайловская ул., 1895. – Т. ХLVІІІ. – С. 195-206; Горленко В.Ф. В. П. Милорадович (До 120-річчя з дня народження) // Народна творчість та етнографія. – 1966. – № 2; Ротач П. Дослідник-народознавець з Полтавщини (До 150-річчя від дня народження видатного укр. фольклористика і етнографа В. П. Милорадовича) // Голос України. – 1996. – 16 берез.; Українські історики XX століття: Бібліографічний довід. / Сер. «Українські історики». – К.: Інститут історії НАНУ, 2004. – Вип. 2. – Ч. 2. – 382 с.; Палієнко М. «Кіевская старина» у громадському та науковому житті України (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.). – К.: Темпора, 2005. – 384 с.
В. В. Шерстюк.