НИКОНОВ Микола Микитович

(08/20.04. 1849, с. Онофрєво Ярославської губ., Росія – літо 1918, м. Самара, Росія) – архітектор.
Виходець із селян. Вчився у С.-Петербурзькій АМ (1872–1781), працював пом. в арх. І. Монігетті, пізніше – в Св. Синоді на посаді єпархіального архітектора (1890–1906), де проектував храмові комплекси для всієї Російської імперії та житлові будинки для С.-Петербурга. У російсько­візан­тійському стилі спроектував братську могилу на полі Полтавської битви (1894), майоліковий іконостас для посольської російської церкви у Буенос­Айресі (Аргентина, 1900; варіант для Успенської соборної церкви у м. Миргород, 1902, нині експонується у будинку старого навчального корпусу Миргородського керамічного технікуму ім. М. Гоголя) та Богоявленську церкву в с. Обознівка на Полтавщині (1901).
Літ.: Ковган В., Ханко В. Миргородський державний керамічний технікум ім. М. Гоголя: Іст. нарис. – Миргород. 1996. – С. 8-9; Ханко, 2002. – С. 136-137; Ханко В. Миргородський мистецький словник (кін. ХVІІ – поч. ХХІ сторіччя): Персоналії. – Полтава, 2005. – С. 188-189.
В. М. Ханко.