РЄПНІНИ (Рєпніни-Волконські)

Благодійники.
Р.-В. Микола Григорович (1778–07.01.1845) – кн., віце-король Саксонії (1813–1814), ген.-губернатор Малоросії (1816–1834), ген.-ад’ютант, ген. від кавалерії (1928), член Державної ради (1834). Як високогуманна і ліберальна людина, Р.-В. сприяв культурному піднесенню краю: організував у Полтаві театр, допоміг викупити з кріпацтва артиста М. Щепкіна, заснував філію Біблійного товариства, ініціював написання Д. Бантиш-Каменським відомої «Истории Малой России»; підтримував дружні зв’язки з І. П. Котляревським, був близько знайомий з Т. Г. Шевченком. Завдяки піклуванням Р.-В. влаштована Покровська церква (1823) при Полтавській богадільні.
Дружина кн. – Р. Варвара Олексіївна (1778–1864) – онука останнього гетьмана Лівобережної України К. Розумовського. Заснувала Полтавський інститут шляхетних панн, надала кошти на відновлення Воскресенської церкви Густинського монастиря (1844–1845), що послужила усипальницею для подружжя. Р.-В. У родовому маєтку в Яготині була церква, палац, в якому зберігалася добірна колекція малярства, зокрема італійського, гравюр, велика книгозбірня.
Їхній син – Р. Василь Миколайович (1806–1880) – чиновник МЗС, одружений із генеральською донькою Єлизаветою Петрівною Балабіною. У своєму маєтку в с. Андріївка Гадяцького пов., тепер Роменського р-ну Сумської обл., уфундував муровану Миколаївську церкву (1842) із дзвіницею. Їхня донька Р. Варвара Миколаївна (19/31.07.1808–27.11/09.12.1891) – письменниця, близький друг Т.Г. Шевченка.
Портрети Р.-В. створили Д. Левицький (1792, НХМ), В. Боровиковський (там само), П. Левицький (1820, Лебединський ХМ), француз Ш. Еньоль, швейцарець Й. Горнунг (Національний музей Т. Шевченка, 1843), копіювали Т. Шевченко (Національний музей Т. Шевченка, Державний Ермітаж у С.-Петербурзі), Г. Псьол, копія з роботи англійця Д. Доу (НМІ України). Портрети Р. Варвари пензля Г. Псьол (1840-ті, Націо-нальний музей Т. Шевченка, Державний ІМ у Москві), з них – літографія (ПХМ), гравюра женевського гравера Шмідта. Портрет Р. Василя Миколайовича пензля К. Канівського (НХМ). Парний портрет його дітей Василя та Варвари 1844 написав Т. Шевченко.
Літ.: Арандаренко, 1852. – С. 303; Памятная книжка…, 1865. – С. 456-458; Грановский, 1901. – С. 331; Клировая книжка…, 1902. – С. 8, 74; Павловський И.Ф. К истории Малороссии во время генерал-губернаторства кн. Н.Г. Репнина // Тр. ПУАК. – Полтава, 1905. – Вып. ІІ. – С. 49-50; Шевченківський словник. – К., 1977. – Т. ІІ. – С. 162-163; Чернігівщина: Енц. довід., 1990. – С. 206; ЕУ, Т. 7, 1998. – С. 2499.
О. А. Білоусько, В. М. Ханко.