САМОЙЛЕНКО Юрій Олексійович

(06.10.1946, с. Великі Липняги Семенівського р-ну Полтавської обл.) – митець декоративного мистецтва, артист-маляр, засл. діяч мистецтв України (2004).
Дитячі та юнацькі роки минули у с. Веселий Поділ на Семенівщині. Закінчив худож-ньо-графічний факультет Курського державного педагогічного інституту (1971). З 1973 мешкає в Полтаві, працював у системі Художнього фонду України. Член НСХУ (1990). З 1994 очолює обл. організацію НСХУ.
Активний учасник розбудови УПЦ Київського патріархату на Полтавщині. У 1990–1995 – гол. Полтавського крайового осередку Православного братства св. ап. Андрія Первозваного. З 2001 – член Полтавської єпархіальної ради УПЦ КП. Входив до складу обл. громадських комітетів із пошанування пам’яті митрополита Іларіона (2007), патріарха Мстислава (2008). За заслуги перед Церквою нагороджений орденом св. рівноап. кн. Володимира 3 ст. (2006).
Як митець спеціалізується у творенні вітражів, гобеленів, ікон та малярських композицій. Серед творів: ікони «Ісус Христос» і «Божа Матір» у Покровській церкві с. Біляки Семенівського р-ну (1993), вітражі у Покровській церкві м. Полтава («Господь в силах» у вівтарі, «Святий рівноапостольний князь Володимир» і «Свята Княгиня Ольга», «Святі преподобні Антоній і Феодосій Печерські» в інтер’єрі храму, всі – 1996), гобелени «Вознесіння» (1997) і «Благовіст» (1998), композиції на релігійну тематику «Святий Лука» (1997), «Українська мадонна» (2000–2003), «Великодній ранок» і «Молитва під Чумацьким шляхом» (2004), «Таїнство пришестя» (2006). Творчі роботи С., крім названих храмів, також зберігаються у ПКМ, музеї-заповіднику А. Макаренка в с. Ковалівка Полтавського р-ну, Дирекції художніх виставок Міністерства культури України.
Літ.: Юрій Самойленко. – [Полтава, 2006]. – Сер. «Художники Полтавщини».
В. М. Ханко.