СЕГАЛ Моше

(1904, м. Полтава – 1985, м. Єрусалим, Ізраїль) – громадський і релігійний діяч.
Здобув традиційну єврейську релігійну освіту. Вчився в ієшиві «Мир» та у підпільній любавичській ієшиві «Томхей Тмімім». Рабин. Під час навчання прилучився до сіоністського руху. З 1925 – в Ерец-Ісраелі. Протягом 1930–1948 попри заборону англійських мандатних властей щорічно в свято Йом-Кипур сурмив у шофар біля Стіни Плачу. З 1931 – член ЕЦЕЛа, з 1943 – член ЛЕХІ, у 1953–1958 – гол. ради Кфар-Хабада. 1956 заснував жіночий учительський інститут «Бейт Ривка» в Кфар-Хабаді, очолював його до 1960. У 1968 був одним із перших євреїв, що повернулися в єврейський квартал Єрусалиму. Один з лідерів руху за сходження євреїв на Храмову гору. Авт. поетичних творів, які увійшли до книги спогадів «Дор ве-дор» («Покоління»; Єрусалим, 1985).
Літ.: Мучник, 2005. – С. 76.
А. М. Мучник.