СТОРОЖОВЕ с., Чутівський р­н. Православної Церкви громада. Покровська церква.

Дата спорудження першої дерев’яної, на честь Покрови Пресвятої Богородиці церкви в с. Сторожове Полтавського полку (тепер Чутівського р­ну) невідома. Вірогідно, вона була споруджена у 2 пол. 17 ст., оскільки 1705 в селі уже існувала де-рев’я-на церква з дзвіни-цею, про що свідчить опис церковного майна за 1912. У 1752 на цьому місці на кошти Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря «и частью доброхотных дателей» була збудована нова дерев’яна церква в ім’я преп. Захарія та Єлизавети. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. На той час мала двох священиків та трьох церковнослужителів. 1777 з дозволу архієпископа Словенського Никифора (Феотокі) і архімандрита Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря Феоктиста церква була реконструйована і переосвячена з влаштуванням головного вівтаря на честь Покрова Пресвятої Богородиці, а вівтар в ім’я преп. Захарія та Єлизавети був влаштований на хорах. Церква проіснувала до 1892, коли замість неї було збудовано новий, дерев’яний, на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею храм.
У 1776 до церковної парафії входило 87 дворів і 7 бездвір­них хат. У 1902 володіла 17 дес. ружної, у т. ч. 1 дес. садибної землі. Мала церковну сторожку, 2 будинки для квартир священиків. Діяли б­ка; у парафії – 2 земських школи, школа грамоти, церковнопарафіяльне попечительство.
До парафії входили с.с. Бабашівка, Трудолюбівка, Кантемирівка, Войнівка, Новоселівка, Клименківка, Зеленківка, Жуківка, Богданівка, хутори Свинківські. 1902 парафіян – 1677 душ чоловічої, 1636 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 7, міщан – 24, селян – 3290.
Із священиків відомі: Сергій Павлович Базилевський (1902, у сані з 1892, нагороджений набедреником 1895), Георгій Євфимович Грудницький (1902, 1912, у сані з 1894, нагороджений набедреником 1901), Василь Іоаннович Ракович (1912); із псаломщиків: Іоанн Григорович Білановський (1902, на посаді з 1851), Іоанн Іоаннович Заславський (1902, 1912, на посаді з 1870, стихар 1894), Іоанн Фомін Романенко (1912), Федір Іоаннович Тесаревський (позаштатний 1902, 1912); із церковних старост: селянин Василь Ігнатович Дикан (1902), Микола Герасимович Лимар (1912).
Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 42; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 239; Джерела…, 2004. – С. 163.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.