ШАПОВАЛЕНКО (Шаповалов) Іван Савович

(1820, с. Миколаївка Кременчуцького пов. Полтавської губ., тепер с. Фрунзівка Глобинського р­ну Полтавської обл. – 15.07.1890, с. Дуван, Башкирія, Росія) – маляр і мозаїчист.
Виходець із кріпаків дідича П. Капніста. З 1834 учився в італійця Р. Даурія у Неаполі, 1836 отримав відпускну, жив у Римі (1837–1851), відвідував Римську академію св. Луки, творив власні картини й портрети, на замовлення царського двору виконав копії з робіт Рафаеля. Ш. ретельно вивчив мозаїчне мистецтво в Римі (1845–1851), по закінченню студій прибув до С.-Петербурга і працював старшим художником мозаїчного відділення АМ. Напівосліпнувши, виїхав до с. Міхнево Тверської губ. (1864). Із малярських і монументальних творів Ш. відомі: «Римська зима. (Дівчина зі скальдиною)» (1845), «Італійка (Неаполітанка)» (1851, у Чернігівському ХМ), мозаїчні композиції для Ісаакіївського собору в С.-Петербурзі (1862, зокрема, зображення Миколая Чудотворця експонувалося на Лондонській всесвітній виставці). Роботи Ш. були представлені на виставках у Римі (1845) й С.-Петербурзі, зберігаються у Державному Ермітажі і Науково-дослідному музеї АМ РФ (С.-Петербург).
Літ.: Павловский, 1912. – С. 222; Колотов М. Г. Исаакиевский собор. – Изд. 2-е. – Л.-М., 1965. – С. 71, 77; Словник художників України. – К., 1973. – С. 250-251; Ханко, 2002. – С. 208; Федорук О. Жива легенда Григорія Лапченка // ОМ. – 2007. – № 2. – С. 120, 121.
В. М. Ханко.