ШТЕПА Костянтин/Кость Феодосійович

(1896, м. Лохвиця Полтавської губ., тепер райцентр Полтавської обл. – 19.11.1958, м. Нью-Йорк, США) – вчений історик-візантист, дослідник історії античної культури, історії церкви й класичної філології.
Нар. в сім’ї православного священика з німецькими етнічними коріннями. Навчався у Полтавській духовній семінарії (1910–1914) та на іст.-філологічному факультеті С.-Петербурзького університету у проф. М. І. Ростовцева. Під час громадянської війни воював у Білій армії. 1920 був тяжко поранений і взятий у полон при відступу армії Врангеля під Перекопом. Після війни завершив освіту в Ніжинському ІНО на іст.-філологічному факультеті. З 1922 – викладач, з 1927 – проф. цього інституту. З 1930 – зав. кафедрою історії стародавнього світу і середніх віків Київського університету, одночасно ст. науковий співробітник АН УРСР, співробітник культурно­історичної комісії й комісії сходознавства ВУАН. 1931 призначений гол. комісії з історії Візантії АН УРСР. У лют. 1938 заарештований, до верес. 1939 перебував у київській тюрмі НКВС. Звільнений без пред’явлення звинувачення. Під час німецької окупації – зав. відділом народної освіти, ректор Київського університету (1941), ред. щоденника «Нове Українське Слово» (1941–1943, Київ). Після війни – на еміграції, спочатку в Західній Німеччині, потім – у США. У Німеччині працював бібліотекарем кардинала фон Галена; у 1947–1949 активно співробітничав у журн. «Посев» та «Грани»; викладав російську мову і л­ру в американській армійській школі (1950–1952), був одним із співзасновників та співробітників Інституту для вивчення історії та культури СРСР у Мюнхені (1950). З 1952. Ш. жив у США, працював оглядачем «Радіо Свобода». В своїх публікаціях часто дотримувався російсько­імперських поглядів.
Пр.: Нариси з історії античної й християнської демонології (1926); Проблеми античного релігійного синкретизму в зв’язку з мотивами староукраїнської легендарної творчості (1927); Про характер переслідування відьом у старій Україні (1928); Селянські рухи в Римській імперії (1950); Соціологічна теорія релігії Е. Дюркгема і школа М. Грушевського (1931); Радянська система управління масами та їх соціальною свідомістю (рос. мовою, під псевд. В. Лагодін); Чистка в Росії (англ. мовою, під псевд. В. Годін).
Літ.: ЕУ; Верба I.В. Кость Штепа // УІЖ. – 1999. – № 3.
Т. П. Пустовіт.