ЩЕРБАКІВСЬКИЙ Вадим Михайлович

(17.03.1876, с. Шпичинці, тепер Київської обл. – 18.11.1957, м. Брайтон, похов. у Лондоні, Великобританія) – історик, мистецтвознавець, археолог, етнолог.
Нар. в сім’ї священика. Батько був членом старої Київської громади, писав статті богословського й етнографічного характеру. Щ. вчився у С.-Петербурзькому (з 1895), Московському (з 1897) і Київському (1901–1903) університетах, у проф. В. Антоновича, В. Хвойки і Г. Павлуцького. У 1912–1922 завідував археологічним відділом природничо-історичного музею Полтавського земства, був членом Полтавського церковно-археологічного комітету (з 1913), очолював Український народний університет (проф. з 1918), 1918 заснував Наукове товариство дослідження й охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині. З 1922 Щ. перебував на еміграції, викладав в УВУ в Празі (проф. з 1926) й Мюнхені (ректор).
Через все своє життя вчений проніс любов до української народної творчості, студіючи прадавню історію України, її мистецтво, етнологію й фольклористику. В своїх працях приділяв значну увагу українській культовій архітектурі різних регіонів України, сницарству (оздобленню різьблених іконостасів і кіотів), церковному ткацтву, гаптуванню, вишиванню й вбранню, предметам культу, писанкам із візерунками. Локалізував місцезнаходження скіфського міста Гелон, вказане грецьким істориком Геродотом (Більське городище).
Дійсний член Чеської АН, Словацького наукового товариства, Міжнародного антропологічного інституту в Парижі, Українського наукового товариства в Берліні, НТШ (1930), Української вільної академії наук і мистецтва у Нью-Йорку, акад. Української Могилян­сько-Мазепинської академії у Львові (1939). Нагороджений сербським орденом св. Сави.
Перші в Україні наукові читання, присвячені пам’яті Щ., проведено у Полтаві (1995), видано зб. матеріалів «Полтавський археологічний збірник. 4: Пам’яті В. М. Щербаківського (1876–1957)» (Полтава, 1995), перевидано «Український університет у Полтаві» (1994), двотомний корпус праць «Архітектура на Україні» і «Українське мистецтво» (2006).
Пр.: Деревляні церкви на Україні і їх типи // Зап. НТШ. – Львів, 1906. – Кн. VІ; Архітектура у ріжних народів і на Україні. В тексті більш ніж 200 іл. – Львів­К.: Накладом авт., 1910; Українське мистецтво: І. Деревляне будівництво і різьба на дереві, улаштував В. Щербаківський. – Львів­К., 1913; Основні елементи ор-на-ментації українських писанок та їхнє походження: Студія // Пр. Українського Історико­Філологічного Товариства у Празі. – Прага, 1925. – Т. 1; Українське мистецтво. ІІ: Буковинські і галицькі дерев’яні церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури і каплиці. – К.-Прага, 1925; La situation geographique de la ville de Gelone d’Herodote // Biblioteka Prehistoryczna. – Poznan, 1930. – T. 1; Трипільська культура. – Прага, 1941; Кам’яна доба в Україні. – Мюнхен, 1947; Орнаментація української хати. – Рим, 1980; Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці. – К.: Либідь, 1995.
Літ.: Мірчук І. Проф. д­р В. Щербаківський (1876–1957) // Визвольний шлях. – Лондон, 1957. – Кн. 3; Нестуля О. О. В. М. Щербаківський і охорона пам’яток Полтавщини // Археологічний збірник Полтавського краєзнавчого музею: Пам’яті Ф. І. Камінського. – Полтава, 1992. – Вип. 2.– С. 59-63; Повернення Вадима Щербаківського // ОМ. – 1993. – № 3–4; Супруненко О. Б. Вадим Щербаківський: Сторінки біографії // Архівний збірник на посвяту Полтавської вченої архівної комісії: 1903–1993. – Полтава, 1993; Ханко, 2002. – С. 216-217; Ханко В. Мистецтвознавча думка на Полтавщині. – Полтава, 2007. – С. 128-130.
О. В. Ханко.