ЯНОВСЬКИЙ Паїсій

(рр. н. і см. невід.) – церковний діяч, архімандрит.
За джерелами, «уродженець Слобідського Сумського полку м. Лебедина, син малоросійського шляхтича, полку Лубенського значкового товариша». Навчався у Київській духовній академії. Пострижений у ченці у Слов’яновій пустині. З 1748 до 1757 – ієродиякон та хрестоноша. 1761 переведений ігуменом до Вознесенської церкви (Давидова пустинь), згодом – кафедральним намісником Чудового монастиря. З 1763 – архімандрит Миколаївського Столбовського монастиря, з 12.08.1768 – настоятель Києво-Кирилівського монастиря. З 14.03.1769 – архімандрит Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря, з 1776 – архімандрит Новгородського Спасо-Сіверського монастиря Чернігівської єпархії.
Літ.: Юзефович Ю. Паисий Яновский, архимандрит Лубенского Мгарского Спасо-Преображенского монастыря // ПЕВ.ЧН. – 1896. – № 7–8. – 1–10 март. – С. 209-217; № 11. – 10 апр. – С. 317-327.
Т. П. Пустовіт.