БОЙКО Сергій Кузьмич. Герой Соціалістичної Праці (1959–1961).

(1913, с. Оситна, тепер Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл. – ?) – організатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці (1959–1961).
Українець, із селян.
Трудову діяльність розпочав у 1934 зоотехніком молочної ферми в к-пі ім. Менжинського Кадіївського р-ну, тепер Луганської обл. З 1937 по 1941 працював зоотехніком Кременчуцького районного земельного відділу Полтавської обл. Учасник Великої Вітчизняної війни.
У повоєнний період (до 1953) працював зоотехніком Кременчуцького райвідділу сільського господарства, пізніше – інструктором Кременчуцького РК КПУ, ст. зоотехніком групи сільськогосподарської пропаганди райуправління сільського господарства. З 1953 – голова к-пу ім. Леніна (с. Велика Кохнівка) Кременчуцького р-ну. За короткий час вивів артіль у число передових в області. Якщо у 1953 врожай зернових становив 11,8 ц/га, то у 1958 – 20,9 ц/га, виробництво молока на 100 га с. г. угідь зросло з 68 до 225 ц, а виробництво м’яса – з 7 до 60,2 ц. К-п ім. Леніна став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, нагороджений дипломом 2 ст.
Б. обирався депутатом Верховної Ради УРСР по Кременчуцькому виборчому округу (1959), депутатом Кременчуцької районної ради депутатів трудящих, членом Кременчуцького РК КПУ, делегатом ХХІ з’їзду КПРС.
Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25.12.1959 за видатні успіхи в одержані високих врожаїв сільськогосподарських культур, за високі показники, досягнуті у збільшенні виробництва м’яса та молока на 100 га сільськогосподарських угідь.
Нагородж. орденами Леніна (1959), Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
У 1961 Президія Верховної Ради СРСР позбавила Б. звання Героя Соціалістичної Праці, ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот» як такого, що «незаслужено одержав це високе звання».
Літ.: Бойко С.К. Окрилені // ЗП. – 1960. – 4 січ. – № 2 (8446); Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. № 19. – С. 489.