ВАЛКО Петро Харлампійович. Герой Соціалістичної Праці (1948).

(12.09.1909, с. Кустолово (Гринівщина) Новотагамлицької вол. Костянтиноградського пов. Полтавської губ., тепер Кустолово-Суходілка Кустолово-Суходільської сільради Машівського р-ну Полтав­ської обл. – ?) – новатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці (1948).
Українець, із родини селянина-бідняка.
Закінчив 3 класи початкової школи. Із 1931 по 1934 – прикордонник на Далекому Сході. Після демобілізації працював у колгоспі. На початку Великої Вітчизняної війни евакуювався на Урал в м. Солікамськ. 13.10.1941 призваний до лав Червоної армії, воював до Перемоги.
Демобілізувавшись у лист. 1945, працював у к-пі «Нове життя» (с. Кустолово-Суходілка) на різних роботах, із 1946 – бригадир рільничої бригади. У 1949–1951 – голова к-пу «Нове життя», у 1951–1953 – голова Кустолово-Суходільської сільської ради депутатів трудящих, у 1953–1969 працював на тваринни­цькій фермі. З 1969 – на пенсії.
Обирався депутатом і головою Кусто­ло­во-Суходільської сільської ради, чле­ном Новосанжарського РК КП(б)У (1949–1952).
Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10.05.1948 за одержання урожаю пшениці 31,9 ц/га на площі 20 га.
Нагородж. орденами Леніна (1948), Червоної Зірки (1944), медалями «За бойові заслуги», «За відвагу», «За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
Літ.: ДАПО. – Ф. 240. – Оп. 1. – Спр. 795. – Арк. 35-36; Підберезький В. Рядовий партії Леніна // Червоний прапор. – 1965. – 22 квіт. – № 10 (3668); ІМСУ.ПО. – С. 626.