КУРЧЕНКО Василь Єрофейович. Герой Соціалістичної Праці (1958).

(09.08.1902, м-ко Глобине Глобинської вол. Кременчуцького пов. Полтавської губ., тепер м., райцентр Полтавської обл. – 07.10.1983, там само) – організатор сільськогосподарського виробництва, громадсько-політичний діяч, засл. працівник сільського господарства УРСР, Герой Соціалістичної Праці (1958).
Українець, із селян, освіта середня.
З 10-річного віку працював у наймах. З 1917 по 1930 – робітник Глобинського цукрозаводу. У 1930 обраний уповноваженим групи бідноти, а 1932 – головою к-пу ім. Куйбишева Глобинського р-ну. 3 1938 – директор Погребівської МТС, згодом – голова к-пу «Друга п’ятирічка» Глобинського р-ну. У 1939–1940 працював заст. керуючого Глобинською конторою «Заготскот», згодом – заст. директора Глобинської МТС.
У період Великої Вітчизняної війни К. перебував на фронті. Після демобілізації у 1945 обраний головою к-пу ім. Мічуріна Глобинського р-ну. За роки 8-ї п’ятирічки урожайність зернових культур у колгоспі становила 29,9 ц/га, цукрових буряків – 288 ц/га, овочів – 190 ц/га. Завдяки керівництву К. господарство стало високоорганізованим сільськогосподарським кооперативним підприємством, спеціалізованим на відгодівлі свиней. За досягнуті успіхи у розвитку сільськогосподарського виробництва і виконання планів заготівель продуктів сільського господарства, к-п ім. Мічуріна 12.03.1967 першим в області нагородж. орденом Леніна, у жовт. 1968 колгоспу присвоєно звання колективу комуністичної праці, а в 1971 – звання «Господарство високої культури землеробства». У рік 50-річчя утворення СРСР (1972) колгосп відзначено Ювілейною Почесною Грамотою ЦК КПУ, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради, в 1974 нагороджено Перехідним Червоним прапором ЦK КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС та ЦК ВЛКСМ.
К. обирався депутатом Верховної Ради СРСР (1958), депутатом Верховної Ради УРСР 6–8 скликань, делегатом ХХІІ з’їзду КПРС, делегатом ІІІ Всесоюзного з’їзду колгоспників (1971), членом Всесоюзної Ради колгоспників (до 1976), членом Полтавського обкому і Глобинського райкому КПУ, членом бюро Глобинського РК КПУ.
Персональний пенсіонер союзного значення.
Проживав у м. Глобине, по вул. Леніна, 22.
Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.02.1958 за успіхи, досягнуті у розвитку сільськогосподарського виробництва.
Нагородж. 2 орденами Леніна (1952, 1958), орденом Жовтневої Революції (1972), 2 орденами Трудового Червоного Прапора (1965, 1973), медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Похов. у м. Глобине на центральному цвинтарі. Могилу К. внесено до реєстру пам’яток історії та культури (рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради від 23.04.1984 № 165). Ім’я К. носить Глобинська гімназія № 1.
Літ.: ДАПО. – Ф. 240. – Оп. 1. – Спр. 794. – Арк. 64-66; Ф.Р. 8661. – Оп.1. – Спр. 130. – Арк. 10; Спр. 381. – Арк. 3, 15; Курченко В. Підвищуємо родючість полів // ЗП. – 1955. – 24 квіт. – № 83 (7251); Курченко В. Збережемо свої плантації // ЗП. – 1955. – 5 трав. – № 90 (7260); Курченко В. Наші можливості невичерпні // ЗП. – 1956. – 18 лист. – № 226 (7650); Покотило В., Шевченко М. Молодий, бо з молодими // КП. – 1976. – 27 берез.; Лазарев Д. Партійний квиток // КП. – 1973. – 9 січ. –№ 4 (2294); Коваленко О. Герой Соціалістичної Праці // ЗП. – 1958. – 28 лют. – № 43 (7976); .ПЕД. – С. 178. Григор’єв В. М. Роде наш прекрасний (історія Глобинського району в особах). – Полтава: АСМІ, 2007. – С. 95-96; http://gimnasia1.ucoz.ua/index/istorija_gimnaziji/0-20

Портрет Героя Соціалістичної Праці, голови колгоспу В. Є. Курченка. Худ. А. А. Сербутовський. 1972. Глобинський сільський музей Полтавської обл.

У перерві занять районної школи молодого комуніста. На передньому плані (зліва-направо):
Герой Соціалістичної Праці М. К. Бугаєць,
Герой Соціалістичної Праці Р. Ф. Грущенко,
Герой Соціалістичної Праці В. Є. Курченко,
Герой Соціалістичної Праці Г. М. Сиволап.
м. Глобине. Поч. 1980-х. Фото.