ОЛІЙНИК Григорій Антонович. Герой Соціалістичної Праці (1973).

(23.02.1932, с. Снітин Снітинської сільради Лубенського р-ну, тепер Полтавської обл. – 04.09.2004, м. Полтава) – організатор сільськогосподарського виробництва, громадсько-політичний діяч, педагог, засл. працівник народної освіти України (1997), Герой Соціалістичної Праці (1973).
Українець, із селян, освіта вища.
Закінчив 7 кл. Снітинської школи (1948), Литвяківську СШ (1951), зоотехнічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту (1957), Українську сільськогосподарську академію (1984).
Трудову діяльність розпочав 1951 у к-пі «Жовтень» (с. Снітин) Лубенського р-ну. З 1957 по 1959 працював головним зоотехніком Ромоданівської МТС с. Вовчик Лубенського р-ну, з 1959 по 1961 – заст. голови Лубенського райвиконкому, начальником інспекції з сільського господарства, з 1961 – головним державним інспектором Лубенського р-ну із заготівель, з 1961 по 1970 – головою к-пу ім. Жданова (с. Солониця) Лубенського р-ну.
У 1970–1973 – перший секретар Семенівського РК КПУ, у 1973–1980 – секретар Полтавського обкому КПУ. З 1980 по 2004 обіймав посаду директора Полтавського сільськогосподарського технікуму з підготовки керівних кадрів колгоспів та радгоспів (з 2004 – Аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії у структурі Полтавської державної аграрної академії). Під керівництвом О. на основі американських і канадських проектів у навчальному закладі були проведені радикальні зміни у напрямках і змісті освіти і відкриті нові спеціальності: правознавство, фінанси, менеджмент організацій.
Обирався депутатом Полтавської обласної ради (1973–1981), членом бюро обкому КПУ (1973–1980), делегатом ХХІІІ–ХХV з’їздів КПУ, ІІІ Всесоюзного з’їзду колгоспників. Один із засновників газети «Село Полтавське».
У складі делегацій неодноразово перебував за кордоном: Болгарії (1961), Румунії, Польщі, Чехословаччині, Угорщині (1963–1964), Англії, Фінляндії, Норвегії, Данії, Німеччині, Канаді, США (1986).
Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 08.12.1973.
Нагородж. орденами Леніна (1973), Жовтневої Революції (1976), Трудового Червоного Прапора (1971), «Знак Пошани» (1966), медалями «За освоєння цілинних земель» (1966), «За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970), «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
Похов. на полтавському центральному кладовищі на алеї Героїв. На фасаді приміщення Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії 04.09.2005 О. встановлено меморіальну дошку.
Літ.: Архипов Є. Присягають раз і назавжди // ЗП. – 1973. – 26 груд. – № 302 (17575); Олійник Г. А. Біль і радість. – Полтава: ВАТ Вид-во «Полтава», 2005. – 544 с.; http://pdaa.com.ua

Герой Соціалістичної Праці, секретар Полтавського обкому КПУ  Г. А. Олійник (крайній зліва) вручає перехідний Червоний прапор переможцям соціалістичного змагання. 1977. Фото А. І. Олянича.

Меморіальна дошка на честь Героя Соціалістичної Праці Г. А. Олійника на будівлі Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії в Полтаві.

Могила Героя Соціалістичної Праці Г. А. Олійника на алеї Героїв Полтавського центрального кладовища.