ХАРЧЕНКО Потап Лукич. Герой Соціалістичної Праці (1948).

(22.05.1890, м-ко Нефороща Костянтиноградського пов. Полтавської губ., тепер с. Нехвороща Нехворощанської сільради Новосанжарського р-ну Полтавської обл. – 08.02.1972, там само) – новатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці (1948).
Українець, із селян, освіта початкова.
Брав участь у громадянській війні, поранений. У 1929 вступив до к-пу ім. Чапаєва (с. Нехвороща) Нехворощанського р-ну, де незабаром був обраний бригадиром рільничої бригади. Працював на цій посаді до 1955.
Обирався депутатом сільської ради.
Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10.05.1948 за одержання урожаю жита 30,5 ц/га на площі 17 га.
Нагородж. орденами Леніна (1948), Трудового Червоного Прапора, медалями «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.», «За трудову доблесть», «За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970).
Літ.: ДАПО. – Ф. 240. – Оп. 1. – Спр. 795. – Арк.52; Ф.Р.-4085. – Оп. 3. – Спр. 435. – Арк. 44-45; Натальченко Л. Землероб // Червоний Прапор. – 1970. – 31 берез. – № 38; ПЕД. – С. 585; Андрієць В. А., Єрмак О. П. Могила Героя Соціалістичної Праці П. Л. Харченко // Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Новосанжарський район. – Полтава: Дивосвіт, 2007. – С. 119-120.