Медсестра з Житомирщини та спецназівець зі Шрі-Ланки: історія кохання після поранення

Пара живе у селі Будо-Бобриця. Упул — колишній кадровий військовий, який у серпні 2023 року приєднався до українського війська як іноземний доброволець. Спочатку служив в інтернаціональному легіоні, а у травні 2024-го перейшов у 66-ту окрему механізовану бригаду імені князя Мстислава Хороброго. За виведення побратимів з оточення його нагородили «Лицарським Хрестом».

Із Валентиною Упул познайомився у листопаді 2023 року. Вона приїхала до шпиталю як депутатка громади з гуманітарною допомогою. Тоді почали спілкуватися через перекладача, а згодом — переписуватися. Жінка згадує: мовний бар'єр не завадив, вони розуміли одне одного з пів слова.

«Ми вперше побачилися у листопаді 2023 року. Він тоді лікувався після складного поранення на полі бою на одному із військових напрямків. А я як депутатка громади від нашого округу привозила гуманітарну допомогу до лікувального закладу. І тоді я вперше його побачила. Ми поспілкувалися. І одразу обоє відчули, що ми симпатизуємо один одному», — розповіла Валентина.

До України Упул мав чималий досвід: служив у спецназі Шрі-Ланки з 18 років, брав участь у міжнародних місіях, працював із американськими військовими, був у Західній Африці та Афганістані. В Україні воював на Донецькому напрямку. Після другого поранення у вересні 2024 року втратив зір на одне око та слух на одне вухо, переніс чотири операції. Лікувався у Дніпрі, Харкові, Києві та Житомирі.

Саме у Житомирі він знову зустрів Валентину. За його словами, вона запропонувала йому залишитися жити в її домі, допомогла з оформленням документів і отриманням українського громадянства.

«Вона піклувалася про мене і багато добра мені робила. Ми оформили документи. Для цього обходили всі державні установи. Я отримав громадянство України. Вона мені дуже допомогла. Зараз вона готує мені смачну їжу. І дає все інше. Найголовніше — вона дала мені дім», — розповів Упул.

Четверо синів і п'ятеро онуків Валентини прийняли Упула як рідного. Він грає з дітьми у футбол, навчає їх бойових прийомів, допомагає по господарству — їздить на тракторі, саджає картоплю. Односельці кажуть, що чоловік урівноважений, добросовісний і всім до вподоби.

Упул поступово вивчає українську мову. Каже, що хоче стати справжнім українцем. Щодня каже Валентині: «Я люблю тебе». А вона відповідає, що любить його також.