У Полтаві вшанують пам'ять археолога Олексія Войтюка, який загинув на війні
24 березня 2023 року на Донеччині загинув рівненський археолог Олексій Войтюк. Він був не лише науковцем, а й добровольцем, який пішов на фронт у перші дні повномасштабного вторгнення.
Олексій Войтюк народився 18 березня 1985 року в селі Іващуки на Рівненщині. Здобув фах історика, працював у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, очолював відділ археології та реставрації. Він брав участь у численних експедиціях на Рівненщині та Волині, керував гуртком Малої академії наук.
Серед його відкриттів — житло милоградської культури, знахідки в Пересопниці та на Оствиці. Він досліджував крипти костелу в Клевані, де знайшли поховання роду Чарторийських. Олексій також займався історичною реконструкцією: разом із командою клубу «Оствиця» виготовляв мечі та обладунки.
У перший день повномасштабної війни Олексій спочатку допоміг евакуювати музейні цінності, а потім пішов до військкомату. Служив на білоруському кордоні, згодом — у складі 93-ї бригади під Бахмутом. Загинув 24 березня 2023 року під час виконання бойового завдання. Через неможливість одразу знайти тіло майже три роки вважався зниклим безвісти. Офіційно загибель підтвердили 2 січня 2026 року за результатами ДНК-експертизи.
«Він був археолог від Бога», — згадує завідувачка відділу Рівненського музею Віта Коцюбайло. Олексій відмовлявся від хабарів, коли забудовники просили «підписати, що нічого немає». Натомість вкладав власні гроші в експедиції.
Дружина Лідія розповідає: «Він шукав не золото. Він шукав підтверджень, що ми були, є і будемо».
На Оствиці планують створити курган пам'яті — з мечем за зразком скандинавського меча IX століття. Також хочуть організувати дитячий археологічний табір імені Олексія Войтюка.
Читайте також
Ще в розділі «Культура»
- Вихідні у Полтаві: фотовиставка про Кобищани, футбол, кіно та концерт Dantes
- Італія подовжила роботу пам'яток через спеку: новий графік
- Документ 1917 року про зречення Миколи ІІ повернувся в Острог
- У Франківську показали «Сакральне Сучасне. Карпати»: від ікон XVII ст. до артоб'єктів
- Тоня Матвієнко показала батька — художника Петра Гончара — і розповіла про родинну пам'ять






