Документ 1917 року про зречення Миколи ІІ повернувся в Острог
До фондів Державного історико-культурного заповідника в Острозі передали понад столітнє оголошення про зречення російського імператора Миколи ІІ та відмову його наступника від престолу. Документ надрукували в місцевій друкарні Шейнербергів у березні 1917 року.
Унікальний документ, що побачив світ у 1917 році, тепер зберігатиметься в Острозі. Він інформував мешканців міста про зречення Миколи ІІ від влади та небажання князя Михайла Олександровича приймати престол.
Як розповів керівник Державного історико-культурного заповідника Андрій Брижук, пам'ятка тривалий час перебувала в приватній колекції в Харкові. Її для музею викупив анонімний меценат, а передав через відомого краєзнавця Миколу Бендюка.
«Його спеціально для нашого заповідника викупив меценат, який побажав не називати свого імені. До Острога пам'ятку передали через знаного краєзнавця Миколу Бендюка. Для нас особливо приємно, що завдяки приватній ініціативі документ фактично повернувся до міста, де був надрукований понад сто років тому», — пояснив Андрій Брижук.
Оголошення надрукували в березні 1917 року в друкарні Шейнербергів, яка працювала в Острозі. Сьогодні в цьому ж приміщенні розташоване фондосховище заповідника, тож документ зберігатиметься фактично там, де його створили.
Історики наголошують: ця пам'ятка — живе свідчення революційних подій, що передували Українській революції 1917–1921 років.
«Фактично ми бачимо, як інформація про падіння російського самодержавства доходила до невеликого волинського міста. Ці події відкрили новий політичний етап і створили передумови для початку Української революції 1917–1921 років та українських визвольних змагань», — зазначив керівник заповідника.
За словами Андрія Брижука, окремої виставки для документа поки не планують. Спочатку він має пройти музейний облік та опрацювання. Згодом пам'ятку можуть показати в експозиції про історію острозького друкарства або в проєкті про Острог часів Української революції.
Нагадаємо, правління Миколи ІІ, відомого як «Кривавий», супроводжувалося репресіями та русифікаторською політикою. Саме за нього діяли обмеження Емського указу, що забороняли українське друковане слово, а в 1914 році царська влада заборонила відзначення 100-річчя Тараса Шевченка.
Читайте також
