І
Історія ПолтавщиниМинуле і сьогодення краю
Знайти

У печері Вертеба на Тернопільщині знайшли рештки людей і тварин трипільської доби

·631 слівредакція
У печері Вертеба на Тернопільщині знайшли рештки людей і тварин трипільської доби

У печері Вертеба біля села Більче-Золоте на Чортківщині археологи досліджують кістки людей і тварин, які можуть свідчити про ритуальні обряди трипільців. Знахідки датують 6–3 тисячоліттям до нашої ери.

Науковці працюють у печері Вертеба, що на Тернопільщині, де виявили рештки давніх людей і тварин. Керівник експедиції, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайло Сохацький розповів, що під час розкопок трапляються ділянки, які збереглися в непорушеному стані. Це допомагає зрозуміти, як люди жили тут і як формувався культурний шар.

На одній із таких ділянок знайшли залишки великої глиняної посудини, можливо, для зберігання зерна чи рідини. Поруч — залишки вогнища, тинькована долівка, вуглики та кістки тварин, зокрема великої рогатої худоби й оленя. Археозоолог Михайло Кублій з Інституту археології НАН України зазначає: більшість кісток належать домашнім тваринам, що свідчить про осілий спосіб життя трипільців. Багато серед них молодих особин — це може вказувати на нестачу кормів узимку.

Чому люди обирали для життя печеру, а не зводили наземні оселі, дослідники поки що не з'ясували. Одне з припущень — стабільна температура близько +10 градусів, що дозволяло зберігати м'ясо.

Окрему увагу науковців привертають людські рештки. Археоантропологиня Вероніка Унгурян пояснює: у трипільців майже не знаходять кісток померлих, тому колекція з Вертеби унікальна. Черепи, схоже, ховали окремо, а решту скелета — розкидано, без анатомічного порядку. Це може свідчити про ритуальний обряд, де голові надавали особливого значення.

Попередньо дослідники визначили, що поховані тут люди помирали молодими — до 40 років. Серед решток є діти всіх вікових категорій, навіть новонароджені, зокрема недоношені.

За словами Михайла Сохацького, люди відвідували печеру майже 800 років поспіль, що свідчить про передачу знань від покоління до покоління. Можливо, тут проводили обов'язкові ритуальні обряди. Нині археологи вивчають кістки, зібрані за останні 30 років, — це понад 60 ящиків матеріалів, які зберігаються у фондах Борщівського музею.

Читайте також