Ветерани долучилися до археологічних розкопок на Дніпропетровщині

Для багатьох учасників це була можливість вперше за кілька років виїхати на природу, спробувати нову справу та познайомитися з побратимами. Археологи ж продовжили дослідження пам'ятки, культурні шари якої сягають близько семи тисяч років.

Експедиція працювала на території залишків Нехворощанського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці, що на межі Дніпропетровської та Полтавської областей. Як розповів директор Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького Олександр Старік, від монастиря нині залишилися лише вал та рів по периметру. Дослідники працюють тут уже п'ятий рік.

Пам'ятка багатошарова: тут знаходять артефакти від неоліту (п'яте тисячоліття до нашої ери) до козацької доби XVII–XVIII століть. Нехворощанський монастир був одним із двох запорізьких козацьких монастирів. Серед знахідок — фрагменти кераміки, кулі, книжкові застібки, одна з яких із личиною ангела, залізні щипці, шпора та наконечники стріл.

Одним із учасників експедиції став ветеран Віталій, який має ампутацію ноги вище коліна. Спочатку він сумнівався, чи зможе фізично впоратися, але координатор програми Валерій Кас'яненко переконав його спробувати. Для Віталія це був перший за чотири роки досвід ночівлі на природі в наметах.

«Моєю задачею було дуже ретельно перебирати землю. Я був дуже здивований, коли дізнався, що в нашій землі є дуже багато цікавих речей — залишків давніх часів», — розповів ветеран. Особливо йому запам'яталася знахідка частини козацької люльки.

Окрім розкопок, учасники каталися на каяках, спілкувалися біля польової кухні та слухали лекції з історії. За словами Кас'яненка, важливою частиною експедиції стало спілкування: ветерани, студенти та музейники швидко знаходили спільну мову.

Психологиня Катерина Маргітіч-Філіппова пояснює, що археологія може бути інструментом ерготерапії — реабілітації через діяльність. Вона поєднує фізичну активність, роботу руками, концентрацію уваги та перебування на природі. Важливо, що ветеран стає повноцінним учасником команди, а не пасивним отримувачем допомоги.

«Археологічна робота дає якраз досвід: я можу навчитись новому, виконати завдання, принести користь. І, по суті, це формує відчуття власної спроможності», — зазначила експертка.

Програму планують продовжувати: наступного літа відбудеться триваліша експедиція. Знайдені цього разу предмети передали до Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, який планує створити невелику виставку за результатами робіт.