Гірник із Першотравенська: фронт, повернення на шахту і третя донька

24 лютого 2022 року Сергій Мороз, гірник ДТЕК Шахтоуправління Першотравенське, пішов до військкомату вже наступного дня. Охочих було так багато, що всередину потрапив лише за тиждень, коли прийшла повістка.

«Не сперечався і не ховався. Треба було йти захищати країну», — згадує він.

Служба в армії для Сергія не була чимось новим: після гірничого ліцею він служив у Президентському полку, тож знав про дисципліну не з розповідей.

Воював у складі 93-ї окремої механізованої бригади на Донеччині. Найважче було на Бахмутському напрямку — там отримав контузію. Після лікування продовжив службу вже у 92-й бригаді на Харківщині.

Наприкінці 2024-го повернувся додому: у родині народилася третя донька. Майже одразу вийшов на свою видобувну дільницю №2, де його пам’ятали та чекали.

На шахті Сергій працює давно — починав електрослюсарем підземним, згодом став гірником очисного забою. За час його відсутності змінилося чимало, найбільше вразила поява жінок у шахтарських бригадах.

«Спочатку я доволі скептично поставився до цього, адже завжди вважав, що така робота не для них. А потім згадав про ЗСУ, де багато дівчат служать і дають фору навіть завзятим чоловікам. Так само переконався і щодо наших шахтарочок. Їхня допомога сьогодні вкрай важлива», — каже він.

Повернення на підприємство допомогло швидше звикнути до цивільного життя — поруч виявилися люди, які підтримують. Сергій розповідає, що на шахті для ветеранів діють програми адаптації, наставництва, медичне страхування та можливості для оздоровлення.

Зараз він не обмежується роботою й родиною: бере участь у донорських акціях, долучається до заходів підприємства, а незабаром разом із колегами представлятиме ШУ Першотравенське на турнірі ДТЕК Енерго «Ігри сміливих».